Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-4609/08                                    Головуючий в І інстанції Мельник В.В.

Категорія 19                                                Доповідач Дерев'янко О.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   Гайдук В.І.

суддів               Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.

при секретарі Колесніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня

2006 року

за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України м.Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 70 000 грн. посилаючись на те, що що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 13 травня 2004 року йому встановлено 55% втрати працездатності та третя група інвалідності безстроково. Відповідач не сплачує компенсацію моральної шкоди, тому позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 70000 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 25 травня 2006 року позов було задоволено частково і стягнено з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 38500 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, де отримав професійне захворювання.

Згідно довідки МСЕК від 13 травня 2004 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 55% та третю групу інвалідності безстроково.

Відповідно до п.З розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), встановлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків, також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. №472 (із змінами та доповненнями) та ст.12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 р.) передбачалось відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди не звертався, позивач отримав ушкодження здоров'я працюючи на підприємствах вугільної промисловості (в одній із небезпечних галузей господарства), страждання мають місце і на даний час, про що свідчить довідка МСЕК, тому виходячи з принципу верховенства права людини та ч.2 ст.З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про те, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням всіх обставин справи, підстав та часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди у позивача, стану його здоров'я, проценту втрати працездатності, колегія суддів вважає, що стягнута моральна шкода у розмірі 38500 грн. підлягає зменшенню до 22000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 25 травня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 22000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.