Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/2289/12 Головуючий у 1 й інстанції - Байбара Г.А.

Справа № 1-442/6279/12 Доповідач - Кислий М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора Чепурка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянство України, судимий

- 30.01.2009 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробовуванням на 2 роки,

- 04.09.2009 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробовуванням на 3 роки,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2009 року і остаточно до відбуття призначено 4 роки 1 день позбавлення волі.

ОСОБА_2 засуджено за те, що в ніч на 19 липня 2012 року, за попередньою змовою з ОСОБА_3, таємно викрали з під'їзду будинку № 8 по вул. Квітів, та з під'їзду будинку № 9 по вул. Дніпробудівна чавунні батареї опалення і заподіяли ТОВ «Крона»матеріальні збитки на суму 3120 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом'якшити йому покарання до мінімуму, посилаючись на те, що визнав свою вину, викрадене повернуте, злочин вчинив внаслідок тяжкого матеріального стану, жінка знаходиться у декретній відпустці і не працює, при цьому хворіє на туберкульоз у сім'ї п'ятеро дітей, кається у скоєному (а.с. 106-107).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Колегія суддів не вбачає у справі протягом досудового і судового слідства таких порушень норм кримінально-процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування вироку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, оскільки суд 1-ої інстанції призначив йому мінімальне покарання передбачене законом, застосувавши норми ст. 71 КК України. Підстав для застосування норм ст. 75 УК України немає, оскільки раніше ОСОБА_2 вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року щодо нього без зміни.

Судді: