Справа №2-5232/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Левченко Т.А.

Номер провадження 22-а/1890/25034/12 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Ведмедь Н. І., Рибалки В. Г.,

при секретарі - Назарової О.М,

зглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року позивач звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання відповідача провести йому перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2007-2009 роки в сумі 7727 грн.50 коп. з урахуванням проведених виплат, зобов'язання відповідача призначити (встановити) йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі відповідно до ст.48 названого Закону має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат .

Відповідач, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплатив позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 100 грн.00 коп. -25.06.2007 року, за 2008 рік в сумі 100 грн.00 коп. -15.04.2008 року, за 2009 рік в сумі 100 грн.00 коп. - 07.10.2009 року .

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку в тій частині , що розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої позивачеві в 2007-2008 роках відповідає вимогам діючого законодавства і відповідач правомірно виплатив позивачеві щорічну одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до розмірів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати).

Проте, пунктом 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-У було зупинено на 2007 рік дію положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, в тому числі абзацу четвертого частини першої абзацу третього частини четвертої ст.48 вказаного закону, які передбачають спірні виплати за позовом в даній справі.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення вказаних положень України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України «від 28 грудня 2007 року текст ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладений в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана із Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними) зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно зі ст.147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України .

Відповідно до ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, висновок суду щодо правомірності дій відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2008 році є обґрунтованим, оскільки на момент виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки (25.06.2007 року та 15.04.2008 року) зупинення дії та внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ще не було визнано неконституційним рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, а тому відповідач при виплаті зазначеної допомоги діяв відповідно до вимог діючого законодавства і виплатив позивачеві щорічну одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до розмірів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В той же час, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо правомірності дій відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році є необґрунтованим, оскільки на момент виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік -07.10.2009 року внесення у ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Крім того, ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ні у інший, передбачений законом спосіб, щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати при реалізації положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»дія названої норми права не обмежувалась .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з виплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є необґрунтованими, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, є достатньо підстав для винесення нової постанови про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання незаконними дій відповідача з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату допомоги за зазначений рік.

Стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 40 грн.00 коп.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатам», колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково .

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 серпня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з приводу нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, виходячи з розмірів визначених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат) і здійснити відповідну доплату позивачу, за вирахуванням виплаченої раніше суми скасувати та прийняти нову постанову .

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році незаконними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, виходячи з розмірів визначених ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат) і здійснити відповідну доплату , за вирахуванням виплаченої раніше суми.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 40 грн.00 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -