Справа №2-1171/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сіра Г.І.

Номер провадження 22-а/1890/25494/12 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Ведмедь Н. І., Таран С. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 30 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії дітям війни,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 30 липня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі -Управління); зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за період з 09 липня 2007 року до 31 липня 2010 року включно (за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року) з урахуванням проведених виплат.

Стягнуто з Управління на користь позивача судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп., в тому числі : по сплаті судового збору - 8 грн. 50 коп. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді першої інстанції - 37 грн.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неповноту з'ясованих обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковій зміні.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

У 2009 та 2010 роках дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у період з 09 липня 2007 року до 31 липня 2010 року включно (за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року) мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року до 31 липня 2010 року включно (за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд вірно, відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 (у редакції на час ухвалення рішення) , вирішив питання щодо стягнення з Управління на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.

Крім того, відповідач відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» звільнений від оплати судового збору, то в силу ст.88 ЦПК України їх слід компенсувати позивачу за рахунок держави.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області задовольнити частково.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 30 липня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -