РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1842/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
РІШЕННЯ
"18" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В
СуддівПриходченко А.П., Авраміді Т.С.
При секретаріБогданович О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_7 про знесення частини будівлі літ. «Б» та сараю літ. «Г», про зобов'язання звільнити межу земельних ділянок від електромотору, приладу для сушення риби та ємкості для води.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого 26.04.2006 року, ОСОБА_6 є власником домоволодіння та земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1. Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 У порушення будівельних норм відповідач побудувала прибудову літ. «Б», ліва частина якої розташована на межі земельних ділянок. Також на межі земельних ділянок розташовано сарай літ. «Г», вказані об'єкти побудовані самовільно та не обладнані ливнестоками, у зв'язку із чим на будинку, який належить позивачу, створюється вологість. Крім того, біля стіни на межі земельних ділянок розташовані електромотор, ємкість для води та прилад для сушіння риби. Вказані прилади позбавляють позивача можливості обслуговувати стіну свого будинку, крім того електромотор створює неприємні шуми, що заважає позивачу.
Відповідачка, не погодившись із позовними вимогами ОСОБА_6, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просила суд про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме: убрати з належної їй земельної ділянки стіну домоволодіння, зобов'язати поновити стіну сараю, убрати ливнестоки з території домоволодіння відповідача, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_6 побудовано житловий будинок літ. «А», що вийшов за межі земельної ділянки позивача та зайняв частину земельної ділянки відповідача. Крім того, позивачка при будівництві будинку літ. «А» розібрала стіну сараю літ. «Г», що належав ОСОБА_7 Також відповідач зазначила, що всі ливне стоки позивача знаходяться на земельній ділянці відповідача, що є незаконним, а тому просить їх убрати.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 12.04.2012 року зустрічна позовна заява прийнята до розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_6 (а.с. 72).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7 не вмикати насосне обладнання торгової марки «PEDROLLO», що розташовано між стіною літньої кухні літ. «В», яка належить ОСОБА_7, та стіною житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6, протягом нічного часу з 23 годин 00 хв. вечора до 06 години 00 хв. ранку. У решти позовних вимог відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку площею 0,1 м, що належить ОСОБА_6, шляхом зобов'язання убрати стіну домоволодіння літ. «А» з боку домоволодіння літ. «В», що належить ОСОБА_7, з зайнятої земельної ділянки. Зобов'язано ОСОБА_6 убрати ливне стоки з земельної ділянки ОСОБА_7 В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач за первісним позовом ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Так, апелянт вказує на те, що суд при винесенні оскаржуваного рішення посилався на висновок експерта № 1078 від 12.07.2012 р., який не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам ДБН, але всупереч вимог ч. 2 ст. 150 ЦПК України, судом безпідставно відхилено клопотання про призначення повторної експертизи.
Апелянт зазначає, що суд необґрунтовано зобов'язав її звільнити земельну ділянку площею 0,1 м, яка зайнята стіною домоволодіння літ. «А» зі сторони забудови літ. «В», шляхом зносу стіни, оскільки вказане домоволодіння здано в експлуатацію та у 2006 році виконавчим комітетом Коктебельської селищної ради видано свідоцтво про право власності, новий будинок побудовано на місці старого - дерев'яного на тому ж фундаменті, та по тим самим розмірам.
Апелянт також посилається на те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні її вимог про знос будівель літ. «Б» та літ. «Г», оскільки вони будувались самовільно та в притик до її, на той час, ще дерев'яного будинку. Тому вона вважає, що будівельні норми порушено не нею, а відповідачкою.
Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно зобов'язав ОСОБА_7 не вмикати насосне обладнання з 23-ї години до 06-ої години, оскільки з цього питання є висновок СЕС, а також приписи та рекомендації комісії і виконавчого комітету Коктебельської селищної ради про встановлення електронасосу в звукоізоляційний короб або встановлення нового електричного насосу, що забезпечує шумове випромінювання у межах санітарних норм.
ОСОБА_7 надала заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якому просить залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду є правильним, відповідає вимогам закону та узгоджується з матеріалами справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності від 19.01.2006 року та земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2010 року, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8, 66).
ОСОБА_7 є власником домоволодіння АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 травня 2007 року (а.с.36-37) та земельної ділянки за тією ж адресою на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 08.07.2008 року (а.с. 58).
З висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1078 від 12 липня 2012 року (а.с. 82-93) слідує, що господарські будівлі домоволодіння АДРЕСА_2 розташовані у межах земельної ділянки та в основному відповідають існуючим будівельним, санітарним та протипожежним нормам. При будівництві літ. «А» ОСОБА_6 допущено накладання даного домоволодіння на земельну ділянку ОСОБА_7 на 0,1 м.
Також у висновку експерта зазначено, що ливністоки, які розташовані на будинку ОСОБА_6, розташовані із заходом на земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 на 0,26 м по ширині будинку. Натурним обстеженням встановлено, що сарай літ. «Г» та господарський блок літ. «Б» обладнані ливнестоками у вигляді жолобів, що мають уклон у бік від стін житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6 На дату обстеження відсутні пошкодження житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6 (вогкість зовнішніх стін та розмив фундаменту). Пластикова ємкість для рідини та електромотор, розташовані біля стіни літньої кухні літ. «В», що належить ОСОБА_7, відстань від стіни літньої кухні літ. «В» до житлового будинку позивача становить 1,1 м. На дату огляду експертом об'єкту не було виявлені залиття водою та вогкості, прилад для риби відсутній. Вільний доступ до стіни будинку позивача відсутній у зв'язку із порушенням позивачем будівельних норм при будівництві. Експертом встановлено, що позивачкою не дотримані будівельні норми при будівництві літ. «А».
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що висновок експерта не відповідає фактичним даним, оскільки вони є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 не заявлялося клопотання про проведення повторної судової експертизи.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції помилково відмовив їй у задоволенні вимог про знесення самочинних забудов літ. «Б» та «Г», які знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_7, але збудовані із порушенням будівельних норм, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають наявним у справі доказам та нормам ст. 376 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог у частині знесення частини прибудови літ. «Б» та сараю літ. «Г», врахував вищенаведені норми права, а також те, що істотних порушень будівельних норм і правил з боку ОСОБА_7 не виявлено, позивачкою всупереч вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надані належні та допустимі докази стосовно того, що наявність забудов на земельній ділянці, що належить відповідачці, порушує її права та інтереси.
Одночасно, заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги ОСОБА_7 про зобов'язання ОСОБА_6 убрати стіну домоволодіння АДРЕСА_1 на 0,1 м з території домоволодіння, що належить ОСОБА_7, про зобов'язання убрати ливнестоки, не врахував, що будинок літ. «А» є двоповерховою капітальною спорудою і при пересуванні стіни він буде зруйнований.
З матеріалів справи слідує, що двоповерховий житловий будинок літ. «А» загальною площею 59,8 кв.м прийнятий до експлуатації і належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видано виконавчим комітетом Коктебельської селищної ради 26.04.2006 року на підставі рішення № 445 від 19.01.2006 року (а.с. 7), площа будинку відповідає даним, зазначеним у технічному паспорті (а.с. 13). З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1078 від 12.07.2012 року виходить, що розташування будинку АДРЕСА_1, якій належить ОСОБА_6 частково не відповідає межам земельної ділянки, що їй належить на праві власності. Конструкція фундаменту та стіни житлового будинку ОСОБА_6 накладається на земельну ділянку ОСОБА_7 на 0,1 м по ширині будинку. Зливні стоки, які розташовані на будинку ОСОБА_6, розташовані із заходом на земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 на 0,26 м. На вирішення експерта не ставилося питання щодо визначення способу і можливості зміни, перебудування, зменшення чи пересування фундаменту житлового будинку ОСОБА_6 на 0,1 м по ширині будинку без ризику його зруйнування з ціллю звільнення земельної ділянки, що належить ОСОБА_7 При розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій сторонами не заявлялося клопотання стосовно призначення судової експертизи для вирішення зазначеного питання, яке потребує спеціальних знань у галузі будівництва.
При таких обставинах, колегія суддів прийшла до висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про звільнення земельної ділянки шляхом зобов'язання ОСОБА_6 убрати стіну домоволодіння.
Обладнання даху житлових будинків водозбірними лотками, лотковими панелями і водовідведенням передбачено нормами ДБН 338-92 з ціллю збору, відводу з дахів будинків, земельних ділянок, дорожніх покриттів води, яка з'являється внаслідок атмосферних опадів, для захисту будинків, ділянок від заводнення територій, розмиття фундаментів, затоплення підвалів, заболочення ґрунту.
З урахуванням викладеного, а також того, що відстань від стіни житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6 до забудов, розташованих на земельній ділянці ОСОБА_7, складає 1,1 м, при демонтуванні ОСОБА_6 ливнестоків на даху будинку, будуть порушені норми ДБН 338-92 і підвергнутий небезпеці стан земельних ділянок та забудов як ОСОБА_7, так і ОСОБА_6
Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 про зобов'язання ОСОБА_6 убрати ливне стоки з земельної ділянки, не врахував обставини справи та вимоги норм ДБН і зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_7 у цій частині.
Також заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про зобов'язання ОСОБА_7 не вмикати насосне обладнання торгової марки «PEDROLLO», що розташоване між стінами забудов сторін протягом нічного часу з 23-х годин до 06 години ранку, оскільки такі вимоги ОСОБА_6 не заявлялися.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені ст. 16 ЦК України.
ОСОБА_6 у позовній заяві від 23.02.2012 року просила суд зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні належним їй на праві власності домоволодінням шляхом звільнення межі, яка розділяє земельні ділянки її та відповідачки, від предметів побутового призначення: ємкості для води, електромотору, приладу для сушіння риби. Суд першої інстанції, зобов'язавши ОСОБА_7 не вмикати насосне обладнання, що розташоване між стінами забудов сторін протягом нічного часу з 23-х годин до 06 години ранку, вийшов за межі позовних вимог і обрав спосіб захисту прав позивача на свій розсуд, всупереч волі ОСОБА_6
З висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1078 від 12 липня 2012 року (а.с. 82-93) слідує, що пластикова ємкість для рідини та електромотор розташовані біля стіни літньої кухні літ. «В», що належить ОСОБА_7, відстань від стіни літньої кухні літ. «В» до стіни житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6, становить 1,1 м. Прилад для сушки риби на дату огляду відсутній.
При таких обставинах, з урахуванням того, що відсутні докази стосовно того, що предмети побутового призначення розташовані на межі земельних ділянок сторін, прилад для сушки риби взагалі відсутній, то немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 і рішення суду першої інстанції у цій частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 у частині щодо зобов'язання ОСОБА_7 звільнити межу земельних ділянок від предметів побутового призначення.
Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, прийшла до висновку про те, що спір між сторонами необхідно вирішувати із застосуванням норм ст. 130 ЗК України, де зазначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_7 про зобов'язання ОСОБА_6 відновити стіну сараю літ. «Г» апелянтом не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.
Згідно із вимогами п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Керуючись статтями 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2012 року задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2012 року скасувати у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про зобов'язання ОСОБА_7 не вмикати насосне обладнання торгової марки «PEDROLLO», що розташоване між стіною літньої кухні літ. «В», що належить ОСОБА_7, та стіною житлового будинку літ. «А», що належить ОСОБА_6, протягом нічного часу з 23 годин 00 хв. вечора до 06 години 00 хв. ранку та у частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судового збору у розмірі 107,30 грн., у частині задоволення зустрічних вимог ОСОБА_7 про зобов'язання ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку площею 0,1 га, що належить ОСОБА_10, яка зайнята домоволодінням літ. «А», що належить ОСОБА_6, шляхом зобов'язання убрати стіну домоволодіння літ. «А» з боку домоволодіння літ. «В», що належить ОСОБА_7 та у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судового збору у розмірі 107,30 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 16 листопада 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко