Справа № 22-6475/2007 рік                           Головуючий у 1 інстанції Кутья С. Д.

Категорія    39                                                 Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Новикової Г.В. суддів Маширо О.П.,  Лісового О. О. при секретарі Стефановій І.М.  розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 3 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної ради професійних спілок про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду,  яким йому було відмовлено у задоволенні його позовних вимог,  оскільки він пропустив встановлений законом строк для звернення з даним позовом до суду.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове,  яким задовольнити його позовні вимоги,  оскільки  ст. 237-1 КЗпП України,  на яку він посилається,  не містить ніяких строків звернення до суду. Вважає,  що строки,  встановлені  ст. 233 КЗпП України,  не поширюються на його спір про відшкодування моральної шкоди,  оскільки його вимоги не є трудовим спором.

Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційну скаргу слід відхилити,  оскаржуване рішення суду залишити без змін,  з таких підстав.

Згідно з вимогами  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону,  тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення,  суд першої інстанції всебічно,  повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази,  правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те,  що вимоги позивача не ґрунтуються на законі.

Звертаючись з позовом про відшкодування моральної шкоди,  позивач посилався на те,  що розпорядженнями голови обласної ради профспілок від 7 та 25 лютого 2005 року він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Він оскаржив ці стягнення,  рішенням апеляційного суду від 2 грудня 2005 року його позовні вимоги були задоволені.

У зв"язку з неправомірним притягненням його до дисциплінарної відповідальності він до цього часу відчуває моральні страждання,  тому просив стягнути на його користь моральну шкоду.

Таким чином,  позовні вимоги ОСОБА_1 є наслідком порушення його трудових прав,  тому висновок суду першої інстанції про застосування до даного спору  ст. 233 КЗпП України є підставним та обґрунтованим.

З цих же підстав апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те,  що даний спір не є трудовим,  тому на нього не можуть розповсюджуватись вимоги  ст. 233 КЗпП України,  оскільки такі доводи не відповідають вимогам закону.

Таким чином,  апеляційний суд вважає,  що апеляційну скаргу як безпідставну слід відхилити,  рішення суду як таке,  що відповідає вимогам матеріального і процесуального права,  залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  308,  313,  315 ЦПК України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошилівського районного суду М. Донецька від 3 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.