Справа № 2603/15003/12
Вирок
іменем України
11.12.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - Лобанова В.А.
при секретарі - Мелешко В.В.
з участю прокурора - Ткачук Ю.Б.
захисника - ОСОБА_1
законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, учня Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3 23.09.2012р. приблизно о 13 год. 13 хв., по вул. Ніколаєва в м. Києві відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_4, куртку із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого за наступних обставин.
Реалізуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_3 пішов слідом за неповнолітнім ОСОБА_4 до під'їзду будинку № 15 по вул. Ніколаєва в м. Києві, зайшов з ним до ліфтової кабіни. Зупинивши ліфт між другим та третім поверхами, підсудний наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар рукою в область живота та один удар рукою в область обличчя, що завдало фізичного болю потерпілому, після чого відкрито викрав у ОСОБА_4 спортивну куртку, вартістю 400 грн. Після цього з місця скоєння злочину з викраденою курткою зник.
В судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у відкритому викраденні куртки. Він показав суду, що 23.09.2012р. в денний час біля будинку № 15 по вул. Ніколаєва в м. Києві побачив раніше незнайомого хлопця, вирішив викрасти у нього куртку. Він пішов за хлопцем до під'їзду будинку, зайшов разом до ліфтової кабіни. Під час руху ліфту він натиснув кнопку «стоп», наказав хлопцю віддати йому куртку. Після того, як потерпілий відмовився віддавати куртку, він наніс йому рукою один удар в область живота, один удар в обличчя та викрав у нього куртку. Потім спустився на перший поверх, вийшов з під'їзду. Через деякий час був затриманий працівниками міліції. Розкаюється у скоєнні грабежу.
Винність підсудного у скоєнні відкритого викрадення чужого майна, крім визнання ним вини, підтверджується зібраними доказами по справі, а саме:
ѕ показами потерпілого ОСОБА_4 на досудовому слідстві про те, що 23.09.2012р. приблизно о 13 год., повертаючись додому, зайшов до під'їзду будинку № 15 по вул. Ніколаєва в м. Києві. За ним до під'їзду зайшов раніше незнайомий хлопець. Вони разом зайшли до ліфту, однак під час руху ліфтової кабіни хлопець натиснув кнопку «стоп» та наказав йому дістати мобільний телефон, на що він відповів, що мобільного телефону у нього немає. Хлопець наніс йому удар в область живота та наказав віддати куртку, на що він відмовився. Потім хлопець вдарив його кулаком в ніс, зняв з нього куртку, після чого вийшов з ліфту та пішов у невідомому напрямку (а.с.22-23);
ѕ протоколом огляду місця події (а.с.5-7);
ѕ протоколом огляду вилучених речових доказів - викраденої у потерпілого ОСОБА_4 спортивної куртки червоного кольору (а.с.11-13);
ѕ протоколом очної ставки між неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3, згідно якого потерпілий вказав, що саме ОСОБА_3 в ліфті наніс йому удари кулаком в область живота і обличчя та викрав у нього спортивну куртку (а.с.45-46).
Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу підсудного.
Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин в неповнолітньому віці, повністю визнав себе винним у вчиненому злочині, щиро розкаявся, що є пом'якшуючими обставинами, раніше не судимий, навчається в ліцеї, де характеризується посередньо.
З урахуванням скоєного злочину, особи підсудного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Речовий доказ по справі - куртку, відповідно до ст. 81 КПК України, суд залишає потерпілому ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробування, встановивши іспитовий строк терміном два роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Речовий доказ по справі - куртку, залишити потерпілому ОСОБА_4
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: