Справа № 22-2512 2006 p. Головуючий у 1 інстанції - Шаєнко Ю.В.
Категорія 36 Доповідач - Полежай В.Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ Іменем України
24 жовтня 2006 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого - Полежая В.Д. Суддів- Белінської І.М., Черниш Т.В. при секретарі - Шевченко Н.П. за участю адвоката - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Петрівського району від 19 липня 2006 р.
Заслухавши доповідача, сторони та їх представників, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 у червні 2006 р. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Зазначала, що від зареєстрованого з відповідачем шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5., які знаходяться на її утриманні.
Посилаючись на ці підстави просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітної плати (доходів) щомісячно до їх повноліття.
В зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 просив визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ним, стягнувши на його користь з відповідачки на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно до їх повноліття, посилаючись на те, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує обов'язки по вихованню дітей та їх матеріальному забезпеченню.
Рішенням суду ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги задоволено.
Місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначено з батьком - ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 4.07.06 р. і до їх повноліття.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового з задоволенням позовних вимог в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи видно, що сторони вступили в зареєстрований шлюб 15.11.97 p., від якого мають дочку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 19 серпня 2006 р. шлюб між ними розірвано і вони проживають окремо.
Відповідно до вимог ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішується судом.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги в повному обсязі суд прийшов до висновку, що відповідачка не створила належних умов для розвитку своїх дітей, так як квартира, в якій вона з дітьми проживає тимчасово є однокімнатною. ОСОБА_2 у 2003 р. виїхала до Росії на заробітки, де знаходилася до червня 2006 p., після чого забрала дітей у чоловіка, але з січня 2005 р. по червень 2006 р. діти знаходилися біля батька, бабусь ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та дідуся ОСОБА_8, які проявляли турботу про дітей, спілкувалися з ними та утримували їх.
Матір дітей - ОСОБА_2 весь цей період не виховувала своїх дітей, а лише пересилала грошові перекази своїй матері - бабусі дітей, а не своєму чоловіку ОСОБА_3 на утримання дітей.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду зроблено на неповно з'ясованих дійсних обставинах справи.
В судовому засіданні колегії суддів встановлено, що до розпаду сім'ї в червні 2006 року, сторони як батьки належним чином відносились до виконання своїх обов'язків. Так, внаслідок життєвих обставин ОСОБА_2 на початку листопада 2003 р. вимушена була виїхати з молодшим сином до родичів на заробітки в м. Сургут Російської Федерації, куди через 2 місяці проїхав з дочкою і ОСОБА_3, де вони разом перебували до травня 2004 р. В травні ОСОБА_3 повернувся в смт. Петрово, а відповідачка по зустрічному позову з дітьми залишилася в м. Сургуті, де з часу приїзду була працевлаштована. З січня 2005 р. діти проживали з батьком та його матір'ю в смт. Петрово, а з серпня 2005 р. по квітень 2006 р. у матері ОСОБА_2 Знаходячись у відпустці ОСОБА_2 у квітні 2006 р. повертається в смт. Петрово, де разом з чоловіком та дітьми проживають у належному їм на праві власності будинку, а після розпаду сім'ї з червня 2006 р. до серпня 2006 р. з дітьми за місцем проживання своєї матері.
Зазначене свідчить, що батьки відповідно до вимог ст.150 СК України фактично у рівній мірі виконували обов'язки щодо виховання та розвитку своїх дітей, у чому їм допомагали бабусі та дідусь, а тому з висновком суду про те, що під час перебування у Російській Федерації ОСОБА_2 не приймала участь у вихованні дітей погодитися не можна. Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є сумісною власністю подружжя, а тому та обставина, що до розподілу майна між ними ОСОБА_2 тимчасово проживає в однокімнатній квартирі своєї сестри не може бути підставою того, що нею не створено належних умов для розвитку своїх дітей.
Крім того, кращі матеріально-побутові умови життя позивача не можуть бути самодостатньою підставою для передання йому дітей.
Як особистості сторони характеризуються позитивно.
З показань допитаних по справі свідків, тестів психолога школи, в якій навчається неповнолітня ОСОБА_4, при її стосунках з батьками вона має особисту прихильність більше до матері ніж до батька. ОСОБА_5 є малолітнім і на думку колегії суддів в більшій мірі потребує саме материнського піклування.
За принципом №6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 р. малолітня дитина може бути розлучена з матір'ю лише у винятковій ситуації.
Зазначеним обставинам судом належна оцінка не давалася, а тому рішення суду не може залишатися без зміни і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, за яким місце проживання дітей слід визначити з матір'ю, яка приділяє більше уваги до дітей і турботу про них, і має можливість створення належних умов для їх виховання. В зв'язку з цим відповідно до вимог ст.ст.180-183 СК України на користь позивачки з відповідача на утримання дітей підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з частковою відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів на користь ОСОБА_3. з ОСОБА_2 на утримання дітей.
Керуючись ст.ст.З07,309,313-314,316-317,319,322 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задоволити.
Рішення місцевого суду Петрівського району від 19 липня 2006 р. - скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визначення за ним місця проживання дітей задовольнити частково.
Місцем проживання дітей: ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. визначити з матір'ю - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_2. та сина ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2006 р. і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців.