ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.12Справа №2а-2677/12/2770

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Маненковій А.І.,

за участю: представника позивача Демидович Ю.М. (довіреність № б/н від 01.11.2012 року); представника відповідача Таточенко І.В. (довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АкваСтоп»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року,

встановив:

Приватне підприємство «АкваСтоп»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року. Вказує, що 19.06.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «АкваСтоп». За результатами перевірки було складено акт № 511/22-212/32987618/17 від 22.06.2012 року. На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року про визначення податку на додану вартість в сумі 40 812,50 грн. Вважає, що вказане рішення прийнято в порушення вимог чинного законодавства.

Просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року.

Ухвалою від 15 листопада 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 15 листопада 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні підтримав повністю, просив задовольнити. Вказує, що 19.06.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «АкваСтоп». За результатами перевірки було складено акт № 511/22-212/32987618/17 від 22.06.2012 року. На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року про визначення податку на додану вартість в сумі 40 812,50 грн. Вважає, що вказане рішення прийнято в порушення вимог чинного законодавства. Також вказує, що відповідачем не доведено обставини, які відповідно до закону обмежують право платника податку на податковий кредит.

У судовому засіданні представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що ПП «АкваСтоп»є покупцем товарів (послуг) у БВК «Строителль-Плюс» та сформувало податковий кредит за рахунок БВК «Строитель-Плюс»протягом вересня 2011 року на суму 32 650,00 грн. Проте, перевіркою було встановлено, що у період, який перевірявся, операції з поставки товарів, робіт (послуг) на адресу ПП «АкваСтоп»мають ознаки недійсних, отже правочини, що укладені між вказаними сторонами у вересні 2011 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави. Отже спірне податкове -повідомлення рішення прийнято відповідно до норм діючого податкового законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне: Приватне підприємство «АкваСтоп»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів та є платником податку на додану вартість.

22 серпня 2011 року між ТОВ «Техноінжінірінг»(далі -Замовник) та ПП «АкваСтоп»(далі -Підрядник) було укладено договір підряду № 2208 (а.с.76-77). Відповідно до п. 1 Договору, Замовник поручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні послуги: будівельно-монтажні роботи.

29 серпня 2011 року між ПП «АкваСтоп»(далі -Замовник) та БВП «Строітель Плюс»(далі -Підрядник) укладено договір № 2908/1142 (а.с.32). Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Підрядник зобов'язується надати, а Замовник сплатити та прийняти послуги на умовах даного договорі. Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Договору, найменування та ціна «послуг»: постачання будівельних матеріалів за заявкою «Замовника».

05 вересня 2011 року між ПП «АкваСтоп»(далі -Замовник) та БВП «Строітель Плюс»(далі -Підрядник) укладено договір підряду № 0409 (а.с.31). Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Замовник поручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт: пристрій бетонного покриття за адресою: вул. Промислова, 9а під технічним наглядом Замовника та з матеріалу Замовника.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -Кодекс № 2755) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З податкових накладних за вересень 2009 року (а.с.37, 38), які видані позивачу БВП «Строитель-Плюс»вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

У зв'язку з виконанням підрядних робіт між позивачем та БВП «Строитель-Плюс»складена та підписана обов'язкова типова форма № КБ-2в Акту приймання виконаних робіт за вересень 2011 року та № КБ-3 - довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (а.с.40-43), які також підтверджують вартість та виконання підрядних робіт з використанням будівельних матеріалів, яки були предметом договору між позивачем та ПП «Строитель-Плюс».

Отже, позивач виконав усі передбачені Податковим кодексом України вимоги для формування податкового кредиту. Зокрема, представником позивача було надано платіжне доручення, яке підтверджує фактичну сплату ПП «АкваСтоп»БВП «СтроительПлюс»за договорами № 2908 від 29.08.2011 року, № 0409 від 04.09.2011 року (а.с.36).

Відповідач не спростовує дійсності податкових накладних, що видані позивачу БВП «СтроительПлюс»щодо фактичного виконання умов вищевказаних договорів та сплату позивачем коштів за отримані послуги. Реальність подальшої господарської діяльності ТОВ «АкваСтоп», а саме: виконання робіт щодо пристрою бетонного покриття по вул. Промислова, 9а, підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року (а.с.78-79) та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (а.с.80-84).

19.06.2012 року в.о. начальника ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було видано наказ № 465 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АкваСтоп»(а.с.97). Наказ було отримано директором ПП «АкваСтоп»19.06.2012 року (а.с.96).

22.06.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АкваСтоп»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП «Строитель-Плюс»за вересень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 22.06.2012 року № 511/22-212/32987618/17 (а.с.98-101). В ході перевірки було встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «АкваСтоп»при придбанні товарів; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ у загальній сумі 32 650,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 32 650,00 грн.

06.07.2012 року за вих. № 1647/10/22-225 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було направлено на адресу ПП «АкваСтоп» відповідь на заперечення на висновки акту перевірки (а.с.102).

На підставі акту перевірки від 22.06.2012 року № 511/22-212/32987618/17 керівництвом ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000100222/0 від 06.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 40 812,50 грн., з яких: 32 650,00 грн. -основний платіж, 8 162,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с.106).

19.07.2012 року ПП «АкваСтоп»направило на адресу Державної податкової служби у м. Севастополі скаргу на податкове повідомлення -рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі № 0000100222 від 06.07.2012 року (а.с.8-9).

31.08.2012 року за вих. № 1916/10/10-225 Державна податкова служба у м. Севастополі направила на адресу ПП «АкваСтоп»рішення про результати скарги, відповідно до якого податкове повідомлення -рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року залишено без змін, а скаргу -без задоволення (а.с.12-13).

19.09.2012 року ПП «АкваСтоп»направило на адресу Державної податкової служби України скаргу на рішення Державної податкової служби у м. Севастополя від 31.08.2012 року № 1916/10/10-225 та податкове повідомлення -рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі № 0000100222 від 06.07.2012 року (а.с.10-11).

11.10.2012 року за вих. № 3494/0/61-12/10-2115 Державна податкова служба України направила на адресу ПП «АкваСтоп»рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого рішення Державної податкової служби у м. Севастополя від 31.08.2012 року № 1916/10/10-225 та податкове повідомлення -рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополі № 0000100222 від 06.07.2012 року залишено без змін, а скаргу -без задоволення (а.с.14).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ПП «АкваСтоп»був заявлений до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у частині сплаченого податкового кредиту за попередній податковий період по контрагенту БВП «Строитель-Плюс» за вересень 2011 року (32 650,00 грн.).

Зі змісту отриманого акту про неможливість проведення зустрічної перевірки Будівельно -виробничого підприємства «Строитель -Плюс»від ДПС у Запорізькій області вбачається, що звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій придбання та реалізації товарів, робіт, послуг (а.с.107-119). Відповідно до вказаного акту БВП «Строитель-Плюс»є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 389812 від 03.03.2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 Кодексу № 2755 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.200.6-200.11 ст. 200 Кодексу № 2755 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Кодексу № 2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Кодексу № 2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Щодо стверджень відповідача про те, що у зв'язку з неможливістю провести зустрічні перевірку БВП «Строитель-Плюс»щодо встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги). Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання та купівлі-продажу. Відносини позивача з контрагентом з приводу правочинів, на підставі якого заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість, підтверджено у судовому засіданні письмовими доказами у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених правових норма та аналізу правовідносин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо збільшення суми бюджетного відшкодування позивачу та застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 40 812,50 грн., тому податкове повідомлення -рішення № 0000100222 від 06.07.2012 року Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС підлягає скасуванню.

Постанова складена та підписана 18 грудня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової № 0000100222 від 06.07.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак