АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-484-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія неправомірні дії -Пироженко С.А
військової частини
Доповідач в апеляційній інстанції - Захарова А.Ф.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Кісіля М.О.
суддів Захарової А.Ф., Адаменко Л.В.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Військової частини А-3177 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 червня 2006р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в/ч А-3177 про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника в/ч А-3177, який підтримав доводи апеляційної скарги, та ОСОБА_1, який на них заперечував, судова палата,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3177 с.Дубіївка Черкаської області про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу.
Вказував, що він з 1 січня 2006 року знаходиться в розпорядженні командира військової частини А-3177, до цього проходив дійсну військову службу у в/ч А-3640, яка згідно директиви МОУ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 розформирована 31 грудня 2005 року.
На підставі наказу командувача рішення Черкаського апеляційного суду ЗСУ НОМЕР_3 військова частина А-3177 визначена правонаступником в/ч А-3640.
Указом Президента України від 05 травня 2003 року за №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» Міністрові внутрішніх справ України, голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України надано право встановлювати відповідно військовослужбовцям Збройних Сил України, внутрішніх військ, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, внутрішніх військ, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: 5 років - до 10%, понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90%.
Порядок і умови зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України.
На виконання зазначеного вище Указу Президента України наказом Міністра оборони України за №149 від 26 травня 2003 року затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України. Відповідно до п.12 цієї Інструкції особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять військову службу за контрактом, і які мають високі результати в службовій діяльності, виплачується щомісячна надбавка за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби в розмірах таких які зазначено у вище вказаному Указі Президента.
На момент введення надбавки його вислуга років у календарному обчисленні складала понад 20 років.
Відповідно до вказаного Указу Президента України його надбавка з 1 травня 2003 року по 31 грудня 2005 року повинна визначатися у розмірі 70% від грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається відповідно до посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
З метою економії коштів вказана надбавка безпідставно виплачувалась до грудня 2005 року, за винятком деяких періодів, в заниженому розмірі. Вважає, що його безпідставно позбавляли даної надбавки, оскільки протягом даного періоду він добросовісно проходив службу і до нього не застосовували стягнення.
Згідно з наказом Міністра оборони України від 30 липня 2004 року за №308 щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в повному розмірі виплачувались тільки військовослужбовцями структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та функціональних органів військового управління, що утримуються на окремих штатах.
Дані обставини суперечать вимогам ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають права і свободи та є рівними перед законом. Згідно ст.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.
Враховуючи викладене, вважає, що діями командування військової частини А-3640 щодо невиплати йому в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України було порушено його права та інтереси, що в свою чергу завдало йому матеріальної шкоди.
На підставі наведеного просив визнати дії командування військової частини А-3640 по нарахуванню та виплаті йому в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 5 травня 2003 року за №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» в заниженому розмірі незаконними. Зобов'язати військову частину А-3117 провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою з 1 травня 2003 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Постановою Соснівського райсуду м.Черкаси від 21 червня 2006 року позов задоволено. Визнано дії командування військової частини А-3640 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу» в заниженому розмірі незаконними.
Зобов'язано військову частину А-3117 провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою, яка повинна була нараховуватись з 1 травня 2003 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 70% від грошового забезпечення.
В апеляційній скарзі на цю постанову військова частина А-3117 просить її скасувати як невідповідаючу вимогам закону.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій командування військової частини А-3640 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячної надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 5 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу» в заниженому розмірі і зобов'язуючи правонаступника-військову частину А-3177 провести доплату різниці між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою, яка повинна була нараховуватись з 1 травня 2003 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 70% від грошового забезпечення, суд виходив з того, що такі дії командування є антиконституційними та не відповідають діючому законодавству. При цьому суд послався на рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року про те, що зупинення дії положень законодавчих актів України у частині надання пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів є порушенням конституційних прав громадян України. Згідно ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового речового, продовольчого та інших видів забезпечення.
Однак з наведеним не можна погодитися в повному обсязі.
За Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» надано право Міністрові оборони України встановлювати військовослужбовцям Збройних сил України щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до ЗО; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати цих надбавок визначаються Міністром оборони України і виплата їх здійснюється з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Держбюджеті України на утримання Збройних Сил України (ст.2 Указу).
Згідно Наказу Міністра оборони України від 26.05.2003 року №149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України розміри щомісячної надбавки за безперервну службу щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України. Тобто виплата цієї надбавки здійснюється за діючим законодавством в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ (ар.спр.39).
Як свідчать матеріали справи, позивачу - старшому прапорщику ОСОБА_1 виплата грошової надбавки за безперервну службу здійснювалась у розмірах, встановлених Міністром Оборони України на кожен рік, в межах до 70% грошового забезпечення позивача (ар,спр.7).
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 не можна визнати правомірними, а рішення суду про задоволення цих вимог таким, що відповідає діючому законодавству. Тому останнє підлягає до скасування, тобто винесена судом постанова по справі, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207 КАС України, судова палата,-
постановила:
Апеляційну скаргу військової частини А-3177 задоволити.
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 червня 2006 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його адміністративного позову до військової частини А-3177 про стягнення недосплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу і визнання незаконними дій командування військової частини А-3177 по нарахуванню та виплаті йому зазначеної надбавки.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України на протязі місячного строку.