Справа № 11-773/2006                                       Головуючий І інстанції: Розинко В.Н.

категорія - ч. 1 ст. 185 КК України                             Доповідач:                   Баглай І.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року                                      Колегія     суддів     судової

палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі

головуючого судді                Оседача М.М.,

суддів                                    Баглая І.П., Григор'євої В.Ф.,

з участю прокурора              Скрипки Б.М.,

засудженого                          ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, росіянин, громадянин Росії, неодружений, із повною вищою освітою, менеджер ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Москва, раніше не судимий, засуджений:

за ч. 1 ст. 185 КК України - до 1 року позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1065 грн. 50 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишений у вигляді взяття під варту та постановлено обчислювати строк покарання з часу фактичного його затримання, тобто з 19.01.2006 року.

Судом ОСОБА_1 визнано винуватим в таємному викраденні у ОСОБА_2 мобільного телефону „Самсунг X 640", вартістю 1004 грн., чохла, вартістю 20 грн., СІМ картки оператора мобільного зв'язку „Джинс", вартістю 40 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 1 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 1065 грн. 50 коп.. Злочин скоєно 18.01.2006 року, близько 17 години, в офісі № 13 туристичного агентства „Альта" по проспекту Миру, 17-А, в м. Чернігові.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1подав апеляцію, в якій просить застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити покарання в межах фактично відбутого строку. Вважає, що з урахуванням тяжкості скоєного злочину та пом'якшуючих його відповідальність обставин, у суду були всі підстави для призначення йому більш м'якого покарання.

Заслухавши доповідача, прохання засудженого задовольнити апеляцію, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Вина засудженого ОСОБА_1: у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи, повністю підтверджується сукупністю зібраних доказів та не заперечується ним самим.

Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його з урахуванням тяжкості скоєного злочину, особи засудженого, віку, його сімейного стану, прийняв до уваги, що ОСОБА_1раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і разом з тим 11.08.2005 року був притягнутий до адміністративної відповідальності та був видворений за межі України із забороною в'їзду на територію України до 11.08.2010 року, врахував його щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують його покарання, тобто всі обставини, на які посилається в апеляції засуджений.

За таких обставин, підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

ухвалила:

Залишити без задоволення апеляцію засудженого ОСОБА_1, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від

22 серпня 2006 року щодо нього - без змін.