Справа № 22-1160                                                                      Голов, в 1 інст.- Мельник Ю.М.

Категорія- Ц-39                                                                          Доповідач-Василевич B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2006 року                                                                                        м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого-Василевича B.C.

Суддів: Ковалевича С.П., Гордійчук С.О. при секретарі Чалій Н.О. з участю позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача Бородіна О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Рівнепасвантажтранс" про зміну формулювання причини звільнення та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 6 липня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ Рівнепасвантажтранс" про зміну формулювання причини звільнення та відшкодування моральної шкоди за пропуском строку звернення до суду.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі позивач доводить про його неправильність, оскільки суд дійшов необгрунтованого висновку щодо пропуску тримісячного строку звернення до суду.

Цей строк він пропустив з поважних причин. Він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, хворіє, має інвалідність. Але цих обставин суд не врахував, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як видно з матеріалів справи, 21 серпня 2003 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за станом здоров'я (а.с-5).

Наказом № 61 від 26 серпня 2003 року його звільнено за власним бажанням ( а.с- 4).

Відповідно до ч.І ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського ) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки.

Позивач звернувся до суду з вимогою про зміну формулювання причини звільнення лише в лютому 2006 року, тобто майже через два з половиною років після звільнення

На час звільнення він, дійсно, являвся інвалідом 3 групи, але продовжував працювати водієм.

Після звільнення позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 12 по 26 грудня 2003 року. Доказів про наявність об'єктивних причин, що перешкоджали зверненню до суду в межах тримісячного строку, який закінчився 26 листопада 2003 року, не подав. В наступні роки позивач хоча й перебував на обстеженні та стаціонарному лікуванні, але воно було періодичним і не позбавляло його можливості звернення до суду.

За наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом

двох місяців з дня набрання нею чинності.