Справа №22-1151-06 Категорія Ц-36

Голов, в 1 інст.- Іванків О.В. Доповідач-Василевич B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2006 року                                                                                       м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого-Василевича B.C.

Суддів Ковалевича СП., Гордійчук С.О.

при секретарі Чалій Н.О.

з участю відповідача ОСОБА_2 та його

представника ОСОБА_3

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   цивільну  справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Володими-рецького районного суду від 15 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки,-

встановила:

Рішенням Володимирецького районного суду від 15 серпня 2006 року задоволено частково позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки за період з травня 2003 року по травень 2006 року 3375 грн.36 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка доводить про неправильність рішення в частині відмови в задоволенні її вимог про стягнення неустойки.

Відповідач з 2001 року не виконує свого обов'язку по утриманню дітей, тому висновок суду про відсутність його вини в утворенні заборгованості по аліментах вважає необгрунтованим.

Просить рішення в цій частині скасувати і справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.І ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Отже, за змістом цієї норми закону право на стягнення неустойки виникає в одержувача аліментів лише за наявності вини боржника.

З матеріалів справи видно, що аліменти з відповідача були стягнуті постановою судді Володимирецького районного суду від 20 березня 2001 року.

Звернення даної постанови до виконання відповідач заперечує.

Тривалий час виконавчі дії по стягненню аліментів не проводились, виконавче провадження було втрачено, контроль виконавчою службою по даному виконавчому провадженню не здійснювався.

Позивачка теж тривалий час питання про стягнення заборгованості за аліментами не ставила і в суд не з цього приводу не зверталась.

За наведених обставин суд дійшов правильного висновку про відсутність вини відповідача в утворенні заборгованості.

На підставі наведеного, керуючись ч.І ст.307, 308, 313-315 ЦГЖ України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Володимирецького районного суду від 15 серпня 2006 року залишити без зміни

Стягнути  з  ОСОБА_17  грн.   50  коп.   витрат  з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Ухвала Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя

Судді: