Судове рішення #26905028


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

03 грудня 2012 року справа № 5020-375/2012


Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про розстрочку виконання рішення суду від 05.06.2012 у справі №5020-375/2012

за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя

(вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

(вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601)

в особі Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

(вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»

(вул. Ангарська, 10, м. Севастополь, 99704)

(пр. Перемоги, 39, кв. 3 м. Севастополь, 99046)

про стягнення 17 352 535,44 грн,


за участю представників сторін:

прокурор -Почка А.А., посвідчення № 17 від 02.02.2012;

позивач (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) -не з'явився;

позивач (Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») -Нестерчук А.П., довіреність № 111/10 від 26.12.2011;

заявник (відповідач) - Серебреннікова К.В., довіреність № 18 від 01.11.2012;

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про стягнення 17 352 535,44 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.06.2012 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»стягнуто заборгованість за договором поставки природного газу № 06/11-97 від 28.01.2011 у розмірі 17 352 535,44 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

22.06.2012 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України по справі були видані відповідні накази.

13.11.2012 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про надання розстрочки виконання рішення суду від 05.06.2012 з січня 2013 року по грудень 2032 року включно.

Ухвалою від 21.11.2012 зазначена заява прийнята до розгляду та призначено дату судового засідання.

В ході судового засідання представник заявника наполягав на задоволенні заяви, просить суд надати розстрочку виконання рішення суду від 05.06.2012 по справі № 5020-375/2012 з січня 2013 року по грудень 2032 року включно.

Представник позивача, Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», проти заяви заперечував з підстав викладених у запереченнях на заяву, просить суд заяву про надання розстрочки виконання рішення суду від 05.06.2012 по справі №5020-375/2012 залишити без задоволення.

Заявник, обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання рішення суду, посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»надає послуги з централізованого опалення та постачання горяної води мешканцям Нахімовського і Балаклавського районів міста Севастополя, проте споживачі послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання не розраховуються належним чином з відповідачем, що призвело, в свою чергую до невчасних розрахунків відповідача із позивачем.

Також заявник зазначає, що заборгованість перед позивачем утворилась в результаті несвоєчасного і не в повному обсязі відшкодування з місцевого бюджету міста Севастополя різниці між затвердженим Севастопольською міською Радою розміром тарифів на надання послуг з теплопостачання та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво, що підтверджується узгодженим Севастопольською міською державною адміністрацією розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію надана населенню Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»за 2008-2011 роки та 1 півріччя 2012.

Крім того заявник наголошує, що підприємство є суб'єктом природних монополій, не може припинити свою діяльність з постачання теплової енергії споживачам міста Севастополя та, незважаючи на неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поставлений природний газ, не може відключити газоспоживче устаткування від галузевих мереж в опалювальний період.

На підставі викладеного заявник вважає, що у разі негайного стягнення з нього суми заборгованості за рішенням суду у розмірі 17 352 535,44 грн може призвести до фактичного припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс», наслідком чого буде порушення енергобезпеки міста Севастополя, зрив опалювального сезону 2012-2013 років та скорочення чисельності персоналу відповідача в кількості більше ніж 300 осіб.

Усе зазначене, на думку заявника, свідчить про неможливість виконати рішення суду від 05.06.2012 по справі №5020-375/2012 щодо стягнення на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»17 352 535,44 грн.

Прокурор надав письмові пояснення, вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про розстрочку виконання рішення суду від 05.06.2012 у справі №5020-375/2012.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про надання розстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»№ 9 від 17.10.2012 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, позбавляє кредитора можливості захистити свої права.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»№14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Обґрунтовуючи правомірність своїх вимог щодо розстрочки виконання рішення суду від 05.06.2012 з січня 2013 року по грудень 2032 року включно, заявником були надані баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»від 30.09.2012 та розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію надана населенню Товариством з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»за 2008-2011 роки та 1 півріччя 2012, лист Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України вих.№ 8/2063 від 08.12.2011 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»до переліку суб'єктів природних монополій м. Севастополя (т. 2 арк. с. 16-18).

Слід зазначити, що питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Преамбулою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»визначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Згідно пункту 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

При цьому, пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Аналіз вищевикладених обставин та необхідність встановлення балансу інтересів сторін, дають підстави для висновку про те, що розстрочка виконання судового рішення у справі №5020-375/2012 про стягнення з відповідача 17 352 535,44 грн на період з січня 2013 року по грудень 2032 року включно не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін та принципам допустимості.

З огляду на зазначене, оскільки обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 05.06.2012 у справі №5020-375/2012 або роблять його неможливим, заявником не доведені, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» про розстрочку виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -


УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс»про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2012 у справі №5020-375/2012 відмовити.


Суддя О.О. Єфременко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація