Справа № 22-ac-l147-2006 р.                                      рішення ухвалено під головуванням

Категорія 37                                                             Голоти Л.Я.

Доповідач Камзалов В.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 11 жовтня 2006 року

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької об­ласті в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Чуприни В.О.

При секретарі Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. На постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Вінницької міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповіда­ча підприємства "Гассіб" Вінницького міського управління земельних ресурсів про ви­знання незаконним рішення Вінницької міської ради,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2005 року позивачі звернулися до суду з позовом до Вінницької місь­кої ради, третьої особи підприємства " Гасіб", Вінницької міської управління земельних ресурсів про визнання незаконним рішення Вінницької міської ради від 19.10.2004 року № 912.

В судовому засіданні позивачі змінили свої позовні вимоги і просили визнати неза­конним рішення міської ради від 19.10.2004 року № 912 " Про затвердження проектів від­ведення та передачу земельних ділянок в оренду підприємству " Гасіб" та скасувати його оскільки зазначеним рішенням порушено їх право, яке закріплено ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду" на користування закріпленою прибутко­вою територією та ст. 39 Земельного кодексу України на отримання у власність прибуди-нкової території, визначеної з дотриманням державних стандартів та норм.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року в за­доволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій про­сила постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і проце­суального права ухвалити нову постанову якою задоволити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Суд першої інстанції виніс постанову по тих документах і доказах, які були надані суду. Висновки суду грунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Судом встановлено, що відповідно до даних ВООБТ і станом на 1958 рік, норма користування земельною ділянкою багатоквартирного будинку по вул. АДРЕСА_1 не встановлена, рішень щодо виділення земельної ділянки не приймалось. Станом на 2000 рік, згідно даних ВООБТІ, площа земельної ділянки багатоквартирного будинку №АДРЕСА_1, по фактичному обміру склала - 1306 кв. м., однак норма користування земельною ділянкою невстановлена і рішень щодо виділення земельної ділянки не при­ймалось.

Співвласниками житлового будинку по вул. АДРЕСА_1 в березні 2003 року створене об'єднання співвласників «Господарник».

Згідно наказу Держкомзему України №31/30/59/396 від 5.04.1996 року затверджено «Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій іс­нуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну вла­сність земельних ділянок для спорудження житлових будинків» і п. 2.6 зазначеного По­ложення встановлено, що передача прибудинкових територій у користування чи власність об'єднання власників будинків здійснюється за їх зверненням до відповідних органів міс­цевого самоврядування, з подальшим розробленням необхідної документації.

З матеріалів справи та пояснень позивачів вбачається, що із зверненням чи клопо­танням про передачу безоплатно у власність або надання у користування земельної ділян­ки прибудинкової території мешканці будинку №АДРЕСА_1 не звертались.

Тому суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що спірна земельна ді­лянка перебуває у комунальній власності.

Ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад на­дання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Підприємствам і іншим юридичним особам земельні ділянки надаються місцевими радами у постійне користування, в тому числі і на умовах оренди, ці умови передбачені ст. 93 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що пе­ребувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ці вимоги закону були виконані, оскільки було прийнято рішення міської ради №912 від 19.10.2004 року і договір оренди землі від 29.11.2004 року укладений Вінниць­кою міською радою та підприємством «Гасіб» про надання в строкове платне користу­вання земельної ділянки земель житлової та громадської забудови.

У відповідності з ч. З ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проек­том відведення в порядку встановленому ст. 118,123 ЗК України. Цей проект подається до місцевої ради після погодження його всіма зацікавленими особами та органами.

Проект відведення був виготовлений Подільським державним підприємством гео­дезії, картографії та кадастру на замовлення підприємства  договору.

Враховуючи наведене, підприємством «Гасіб» були дотримані передбачені законом стадії процесу землеустрою.

Висновок фахівця, на який посилаються позивачі як доказ і який підготовлений Подільським центром судових експертиз, суд першої інстанції оцінив критично і обгрун­товано вважає його неналежним, оскільки по справі судова експертиза не призначалась, обсяг питань не з'ясовувся, експерт про відповідальність не попереджувався в судові засі­дання не з'являвся.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержан­ням норм матеріального і процесуального права.

На підставі на веденого, керуючись ст. ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2006 року залиши­ти без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом одного місяця ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.