АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці" 24 " жовтня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Огородника А.П.
суддів Ковтюк Є.І., Івасюк Л.Г.
при секретарі Калакайло О.Р.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Глибоцького районного суду від 9 серпня 2006р. Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий в силу ст. 88 КК України, -засуджений за ст.121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу щодо засудженого залишена у вигляді тримання під вартою, початок строку відбування покарання обчислено з 16 березня 2006 року. Вирішено питання про речові докази.
ОСОБА_1 за вироком визнаний винний в тому, що він 11 березня 2006 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, пребуваючи в стані алкогольного сп"яніння, в ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку своєї співмешканки ОСОБА_2 під час конфлікту з нею через ревнощі наніс кулаками останній велику кількість ударів по різних частинах тіла, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
Справа № 11 -405 2006р. Головуючий у І інстанції
Категорія: cm. 121 ч.2 КК Бреславський О.Г.
України Доповідач: Ковтюк Є.І.
На вирок засуджений подав апеляцію, в якій посилається на порушення в ході досудового слідства його прав на захист, застосування до нього недозволених методів розслідування, а також , що суд не вирішив питання про збереження його майна.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав доводи апеляції, прокурора, на думку якого вирок обгрунтований, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вони безпідставні.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, які викладені у вироку, доведена зібраними у справі і перевіреними судом доказами, діям засудженого суд дав вірну юридичну оцінку.
Допитаний в ході часткового судового слідства ОСОБА_1 підтвердив, що він 11 березня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння, на грунті ревнощів побив потерпілу ОСОБА_2, але наміру вбивати її не мав.
Доводи ОСОБА_1 про те, що умислу на вчинення злочину у нього не було, спростовані його ж неодноразовими показаннями в ході досудового слідства про умисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілій.
Про безпідставність таких доводів ОСОБА_1 свідчать показання допитаного судом потерпілого ОСОБА_3, який стверджував, що від потерпілої ОСОБА_2, його сестри йому було відомо про те, що ОСОБА_1 її раніше неодноразово бив, а 15 березня 2006 року йому стало відомо, що від побоїв ОСОБА_1 його сестра померла.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що 11 березня 2006 року приблизно о 17 годині він був очевидцем того, як ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, під час сварки з ОСОБА_2 вдарив її по обличчю, а він, щоб не бути свідком бійки, поїхав додому.
Суд обгрунтовано поклав в основу вироку наведені показання, які узгоджуються зі змістом записки ОСОБА_1 про обставини нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1, котрий підтвердив обставини вчинення ним злочину, а також висновку судово-медичної експертизи про заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, що знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням її смерті.
Надуманими є посилання ОСОБА_1 про порушення його права на захист під час досудового слідства, оскільки з матеріалів справи слідує, що він відмовився від захисника, а при пред"явленні обвинувачення відмовився від захисту в присутності понятих.
Перевіривши матеріали справи, матеріали перевірки прокуратурою заяви ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів розслідування, з яких вбачається, що його заява безпідставна, судова колегія приходить до висновку про надуманість таких посилань засудженого. В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Суд обгрунтовано розцінив заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні злочину як захист від пред»явленого обвинувачення і бажання уникнути відповідальності за вчинене.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
Що стосується виду і міри покарання, то вона обрана засудженому у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу винного та обставин справи, що обтяжують покарання.
З урахуванням всіх обставин суд призначив ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав до пом"якшення призначеного покарання судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Глибоцького районного суду від 9 серпня 2006року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.
Головуючий: Огородник А.П.
Судді: Ковтюк Є.І.
Івасюк Л.Г.