АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«25 » жовтня 2006 р.                                м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Чупікової В.В.

судців: Перепелюк Л.М., Сулятицької М.М.

при секретарі: Михайлюк Т.Д.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - відділення ВГІРФО Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області про усунення перешкод у користуванні особистою власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., третьої особи - відділення ВГІРФО Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області про усунення перешкод у користуванні особистою власністю.

Просив винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2, виписатися з його будинку, а у разі її відмови зобов'язати відділення ВГІРФО Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області скасувати реєстрацію ОСОБА_2.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На вищезазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2006 року та винести нове рішення по суті позовних вимог.

Справа №22ц-769/2006 р.           Головуючий у І інстанції Побережна О.Д.,

Категорія: 2/5                                Суддя-доповідач Чупікова В.В.

Посилається на те, що рішення суду І інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, порушує його права як власника житлового будинку та є необ'єктивним.

Вважає, що в позові питання про виселення не ставилося, оскільки він, позивач, просив лише зняти з реєстрації відповідачку. Зазначав, що відповідачка вже давно з ним не проживає і виїхала від нього добровільно. Вказував на те, що будинок належав на праві власності його батькові, а відповідачка не була бувшим членом сім'ї його батька, а отже норми ст. 156 ч.4 ЖК України не можуть бути застосовані в даних правовідносинах.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що об'єктом права власності позивача є жиле приміщення і припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє бувших членів сім'ї права користування займаним жилим приміщенням, бувші члени сім'ї власника жилого будинку можуть бути виселені лише у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України. Позивач не надав суду доказів наявності у діях чи бездіяльності відповідачки ознак або наслідків, передбачених вказаною статтею.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, заявленим позовним вимогам, зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ч.1, п.З, 4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Колегією суддів встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 з 11.06.1999 року. 16.04.2006 року ОСОБА_3. набув право власності на зазначений жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами внаслідок успадкування. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке ніким не оспорено та не визнано в установленому законом порядку недійсним./а.с.4/. На час набуття позивачем права власності відповідачка не була членом його сім'ї / а.с. 18/. Реєстрація відповідачки в будинку, що належить на праві власності позивачу, перешкоджає йому в оформленні субсидії. Відповідно до ст. ст.386 ЦК України ОСОБА_3. обґрунтовано вимагає від відповідачки усунення перешкод в користуванні своєю власністю шляхом зняття її з реєстрації в будинку, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. З Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація полягає у внесенні відомостей до паспортного документу про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку.

Як вбачається із заперечення на позовну заяву та протоколу судового засідання  відповідачка  зазначала  своє  місце  проживання  за  адресою   : АДРЕСА_2 / а.с.29,14/.

З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2006 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 209, 218, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 знятися з реєстрації в будинку АДРЕСА_1, а в разі її відмови зобов'язати ВГІРФО Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.