Копія
Справа № 2270/5231/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретарі Манзяк Ю. Ю.
за участі:позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
21 січня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького міськрайоного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.
Згідно Ухвали судді Хмельницького міськрайоного суду від 11 травня 2012 року справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови було передано до Хмельницького окружного адміністративного суду на розгляд за предметною підсудністю 12 липня 2012 року.
Відповідно до ч.7,8 ст.22 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана; спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 06.12.2011 року про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-457, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 23.07.2010 року. На думку позивача, спірна постанова є незаконною, оскільки ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено такої підстави закінчення виконавчого провадження, як відсутність коштів.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив. Клопотань та заперечень від нього до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП №22305988 з виконання виконавчого листа №2а-457, виданого 23.07.2010 року Хмельницьким міськрайонним судом, з метою примусового виконання рішення суду про зобов'язання управління праці і соціального захисту населення Хмельницької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену грошову допомогу, передбачену ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 22.05.2008 року по 30.11.2009 року не менше ніж в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням проведених виплат.
В наданий для добровільного виконання строк боржник (управління праці і соціального захисту населення Хмельницької РДА) рішення суду не виконав у зв'язку з відсутністю коштів, додатково зазначивши, що Державним бюджетом на 2011 рік не передбачені видатки на виконання рішень суду за позовом громадян, поданих відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
В зв'язку з цим головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Секретою О.М. 06.12.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-457, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 23.07.2010 року на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.124 Конституції України та ч.1 ст.255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 цієї норми передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчому документі), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець наділений значним обсягом прав, зокрема звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
За змістом п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Відповідно до ч.1-2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.75 вказаного закону передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення відповідачем вчинені не в повному обсязі.
Суд вважає, що відсутність у Державному бюджеті на 2011 рік коштів на відповідні цілі не може слугувати підставою для невиконання рішення суду. Відповідно до практики Європейського суду (справа "Кечко проти України" від 08.11.2005 року) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Однак відповідач до суду з відповідною заявою не звертався.
Відповідачем також не накладався на боржника штраф за невиконання рішення суду.
Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, позов заявлений обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 70, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Секрети О.М. від 25.06.2009 року про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-62, виданого 24.11.2008 року Хмельницьким міськрайонним судом.
Відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 2а-457 від 23 липня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2012 року
Постанова набрала законної сили 21 серпня 2012 року
Суддя/підпис/Данилюк У.Т.
"Згідно з оригіналом" Суддя Данилюк У.Т.