Справа № 2-394-2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2006 року Новоайдарський районний суд Луганскої області
у складі: головуючого судді - Копанєвої О. М.
при секретарі - Саранчі А. С. з участю: представників позивача -ОСОБА_1,
ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_4доОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до Новоайдарського районного суду з позовом доОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 18 липня 2007 р. Новоайдарським районним судом Луганської області відповідач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та на підставі пунктів "б" та "г" ЗУ "Про амністію" звільнений від кримінальної відповідальності.
постанова суду не скасована, не змінена та набрала чинності.
18.01.2007 р. приблизно о 18.00 годині 30 хвилин ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі Старобільськ-Луганськ в районі с Штормове Новоайдарського району Луганської області 74 км. +720 м. , скоїв наїзд на пересікаючого проїзджу частину справа-наліво пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого позивачу спричинені тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому кістки правої гомілки оскольчатої зі зміщенням. З приводу отримання тілесних ушкоджень позивачеві проведена операція: МОС правої стегневої (кулькової) кістки та більшоберцової кістки, він отримав травматичний шок 2 ступеню. Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 18 січня 2007 р. по 07 лютого 2007 р. у хірургічному відділенні Новоайдарської ЦРЛ Луганської області і за час знаходження на лікуванні йому були призначені ліки, які придбані за власні кошти позивача на загальну суму 1523 грн. 91 коп. Перебуваючи на лікуванні позивач потребував додаткового харчування та стороннього догляду, на що були витрачені власні кошти у розмірі 400 грн. 50 коп.
Внаслідок ДТП зник мобільний телефон вартістю 200 грн., приведена у непридатний стан куртка вартістю 180 грн., його майну причинені збитки на суму 380 грн. Загальна сума спричинених матеріальних збитків складає 2303 грн. 91 коп.
Крім того, діями відповідача позивачеві завдано моральну шкоду, яка полягає в наступному: у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень позивач був позбавлений нормального способу життя, у позивача виникли психотравматичні фактори, які спричинили негативні емоції, моральні, душевні страждання та хвилювання за стан свого здоров'я.
Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює на суму 20000 гривень. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки у сумі 2303 грн. 91 коп. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
02 серпня 2007 р. позивачем подано до суду додаткову позовну заяву, в якій позивач уточнив позовні вимоги та збільшив суму спричинених матеріальних збитків, вказуючи, що він знаходився на стаціонарному лікування у травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 з 15 червня 2007 р. по 02 липня 2007 р., на придбання призначених ліків витратив власні кошти на суму 2257 грн. 19 коп. Просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки на загальну суму 4561 грн. 60 коп. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Представники позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані матеріальні збитки у розмірі 4561 грн. 60 коп. і моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги в частині завданих матеріальних збитків визнали частково на суму 705 грн. 33 коп., спричинену моральну шкоду визнали частково у розмірі 500 гривень.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає уточненні позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом установлено, що 18.01.2007 р. приблизно о 18.00 годині 30 хвилин відповідач ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі Старобільськ-Луганськ в районі с Штормове Новоайдарського району Луганської області 74 км. +720 м. , скоїв наїзд на пересікаючого проїзджу частину справа-наліво пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого позивачу спричинені тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому кістки правої гомілки оскольчатої зі зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №70/51 від 30.01.2007 р. по ступіню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідно до матеріалів кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та постанови Новоайдарського районного суду від 18.07.2007 р. (л.с. 18-72, 73-74).
Постановою Новоайдарського районного суду від 18.07.2007 р. відповідач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та на підставі пунктів "б" та "г" ЗУ "Про амністію" звільнений від кримінальної відповідальності, провадження по кримінальній справі закрито.
постанова суду не скасована, не змінена та набрала чинності (л.с. 73-74).
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'зку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З приводу отримання тілесних ушкоджень, позивачеві проведена операція: МОС правої стегневої (кулькової) кістки та більшоберцової кістки, він отримав травматичний шок 2 ступеню. Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 18 січня 2007 р. по 07 лютого 2007 р. у хірургічному відділенні Новоайдарської ЦРЛ Луганської області і за час знаходження на лікуванні йому були призначені ліки, які придбані за власні кошти позивача на загальну суму 1523 грн. 91 коп., що підтверджується виписним епікризом, довідками Новоайдарської ЦРЛ, довідкою "Центральної районної аптеки №78" м. Старобільськ, квитанціями, фіскальними чеками на придбання ліків та рентген плівок (л.с. 2-17).
Суд приймає до уваги доводи позивача в частині витрат на додаткове харчування грошових коштів у розмірі 400 грн. 50 коп., оскільки відповідно до виписного епікризу позивач, дійсно, потребував додаткового харчування збагаченого кальцієм (л.с. 2).
Доводи позивача в частині спричинення йому матеріальних збитків внаслідок втрати мобільного телефону вартістю 200 грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не забезпечені належними доказами, тому в задоволенні вимог в цій частині позивачеві слід відмовити.
Судовим розглядом встановлено спричинення матеріальних збитків позивачеві внаслідок приведення у непридатний для використання стан куртки позивача, оскільки вищезазначена куртка була оглянута у судовому засіданні, тому позовні вимоги стосовно спричинення матеріальних збитків на суму 180 грн. підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи позивача в частині спричинення матеріальних збитків на придбання призначених ліків в період знаходження на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 з 15 червня 2007 р. по 02 липня 2007 р. на суму 2257 грн. 19 коп., оскільки відповідно до виписного епікризу №5431 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу побутової травми (01.06.2007 р. в 15.00 год. вдома оступився (л.с. 91), яка не може бути пов'язана з подіями, які мали місце 18.01.2007 р. з приводу скоєння ДТП.
Таким чином, судовим розглядом установлено, що позивачу була завдана майнова шкода на загальну суму 2104 грн. 41 коп., яка відповідно повинна бути відшкодована відповідачем на користь позивача у повному обсязі.
До загальної суми завданої майнової шкоди входить:
-сума витрачених позивачем коштів на придбання ліків на стаціонарному лікуванні з 18 січня 2007 р. по 07 лютого 2007 р. у хірургічному відділенні Новоайдарської ЦРЛ, яка складає 1523 грн. 91 коп.;
-сума, витрачена позивачем на додаткове харчування, яка складає 400 грн. 50 коп.;
-сума вартості приведеної у непридатний для використання стан куртки позивача, яка складає 180 грн.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною
другою цієї статті.
Крім вищенаведеного, діями відповідача позивачеві завдано моральну шкоду, яка полягає у виникненні психотравматичного фактору у позивача в зв'язку з пошкодженням його здоров'я, які спричинили негативні емоції, моральні, душевні страждання та хвилювання за стан свого здоров'я, з 26.07.2007 р. позивач є інвалідом 2-ї групи (л.с. 96-97).
Понесені страждання вплинули на реалізацію життєвих планів та намірів позивача, ділових стосунків із-за неможливості відчувати себе повноцінним членом суспільства. Позивач втратив душевний спокій, його хвилювання збільшились із-за відмови відповідача добровільно сплатити кошти на загальну суму завданих збитків.
З урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, вимог розумності і справедливості, майнового стану відповідача, суд вважає необхідним визначити розмір моральної шкоди у сумі 7000 грн.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Згідно ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 179, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4доОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути зОСОБА_5 на користь ОСОБА_4матеріальні збитки у розмірі 2104 грн. 41 коп.
Стягнути зОСОБА_5 на користь ОСОБА_4моральну шкоду у розмірі 7000 грн.
Стягнути зОСОБА_5 на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.