РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0109/2724/2012 2/0109/1296/2012
04.12.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя АРК в складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
при секретарі Лідовській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
в с т а н о в и в :
у лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.06.2010 року на автодорозі Красноперекопськ-Сімферополь сталося ДТП, внаслідок якого сталося зіткнення автомобілів Чері д.н. НОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_2, що належить позивачу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Красно перекопського міськрайонного суду АРК від 12.07.2010 року ДТП сталося внаслідок порушення правил дорожнього руху з боку відповідача ОСОБА_2, за що на нього було накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців. Відповідно до ст.1166 ЦК України у позивача виникло право вимагати відшкодування завданого йому збитку від відповідача ОСОБА_2, відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у відповідача ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» відповідно до полісу №ВЕ/4255429. Звернувшись до представника страхової компанії, страховиком був складений страховий акт №58-11-59-033, яким визначений розмір матеріального збитку у розмірі 22000 грн. Однак жодних виплат йому проведено не було. Відповідно до п.36.5 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, сплачується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ , яка діяла протягом періоду, за який стягується пеня. Таким чином, за період з 09.03.2011 року по 31.01.2012 року пеня складає 3064,32 грн. Окрім того, невиплатою страхового відшкодування позивачу була завдана моральна шкода, оскільки він був позбавлений можливості користуватися належним йому транспортним засобом, що створило для нього додаткові незручності та переживання. Розмір завданої йому моральної шкоди позивач оцінює у 5000 грн. На підставі викладеного просив суд:
1. стягнути на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» у відшкодування завданого збитку 22000 грн та пені в сумі 3064,32 грн,
2. стягнути на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» у відшкодування моральної шкоди 5000 грн,
3. стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні мотиви позову підтримав, наполягав на його задоволенні по мотивах, висловлених у позовній заяві та описаним вище, а також зазначив, що відмовився від проведення експертизи, так як її проведення дорого коштує, а він наполягає на сумі матеріальної шкоди, яка йому заподіяна в розмірі 22000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в суді заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що його цивільна відповідальність застрахована у ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», що не заперечує позивач. Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у випадку недостатності страхової виплати для повного відшкодування спричиненої шкоди зобов'язано виплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страхової виплати (страховим відшкодуванням). З аналізу даної норми витікає, що ОСОБА_2 повинен виплатити лише різницю при недостатності страхової виплати. Виходячи наведеного, позивач повинен заявляти вимоги лише до страхової компанії, а його залучати до участі у справі тільки в якості третьої особи. Крім того, позивач повинен був довести розмір заподіяної йому шкоди, чого ним зроблено не було. Стосовно моральної шкоди, її спричинення та розмір необґрунтований позивачем у позовній заяві. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», будучі належним чином сповіщеним про дату слухання справи, до судового засідання не з'явився. Відповідно до ст.169 ЦПК України справа розглянута за відсутності відповідача, сповіщеного належним чином.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини по відшкодуванню шкоди, яка була заподіяна в наслідок ДТП, що регулюються ЦК України.
Автомобіль ВАЗ 2121 належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с.4).
Відповідно до постанови Красноперекопського міськрайонного суду від 12.07.2010 року 18.06.2010 року о 18-20 годин на 13 км +880 м автодороги Н05 Красноперекопськ-Сімферополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Чері д.н. НОМЕР_3 під керуванням Авксентьєва, та автомобіля ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Дане ДТП сталося з провини ОСОБА_2, який виїхав на зустрічну смугу в безпосередній близькості від автомобіля ВАЗ, змусивши його різко змінити напрямок руху, виїхати на обочину, де ОСОБА_1, не впоравшись з керуванням, допустив перевертання транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль ВАЗ отримав механічні пошкодження. На Авксентьєва накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. (а.с.5-6).
Згідно відповіді страхової компанії «Інвестсервіс» виплата належного ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 9799,13 грн за страховим актом №58-11-59-033 відбудеться у найкоротші строки - до 11.05.2011 року (а.с.7).
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 09.07.2012 року у справі була призначена автотоварознавча експертиза для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ та суми матеріальних збитків, заподіяних позивачу. Організація та оплата експертизи була покладена на позивача ОСОБА_1, який у судовому засіданні не заперечував проти призначення експертизи. (а.с.40).
19.11.2012 року матеріали цивільної справи були повернуті на адресу суду без виконання експертизи у зв'язку з несплатою позивачем калькуляції за її проведення. На адресу позивача було надіслано клопотання про необхідність сплатити вартість проведення експертизи, але позивачем з липня по листопад 2012 року цього зроблено не було. (а.с.46-47).
Ст. 1166 ч.1 ЦК України передбачено, що «шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».
Статтею 1187 ч.2 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортнім засобом…».
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Судом встановлено, що власником автомобіля Чері д.н. НОМЕР_3 є відповідач ОСОБА_2, що не було спростовано в ході судового засідання.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальника.
Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 заявив вимоги щодо відшкодування йому за рахунок матеріальної шкоди 22000 грн та пені в розмірі 3064,32 грн, посилаючись при цьому на страховий акт №58-11-59-033, відповідно до якого сума спричиненої йому матеріальної шкоди склала 22000 грн, але при цьому зазначений страховий акт у матеріалах справи відсутній. Враховуючи, що позивач відмовився від проведення у справі автотоварознавчої експертизи для встановлення вартості понесених ним збитків внаслідок ДТП, суд вважає, що визначена ним вартість матеріального відшкодування не підтверджена належними доказами.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з того, що в матеріалах справи відсутній акт оцінки вартості ремонту та будь-який інший висновок спеціаліста, який визначав би обсяг понесених позивачем витрат, тому для встановлення об'єктивної та реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля в даному випадку належним доказом є саме висновок експертизи, яку позивач проводити відмовився, оскільки не сплатив калькуляцію за проведення експертизи.
В процесі розгляду справи судом приймалися всі заходи та надавалася можливість ОСОБА_1 довести ті обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх позовних вимог, а саме надати докази, які б підтверджували суму завданої йому матеріальної шкоди, але незважаючи на це, він, погодившись на проведення автотоварознавчої експертизи, в подальшому відмовився від її сплати, та протягом перебування справи в експертній установі з липня по листопад 2012 року, так і не сплатив калькуляцію. Більш того, в судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився проводити дану експертизу взагалі. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди.
Враховуючи, що належних та обґрунтованих доказів спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі, зазначеному в позовній заяві, стороною позивача надано не було, суд вважає, що його вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
Беручі до уваги, що сума завданої матеріальної шкоди позивачем не доведена, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідачів пені та моральної шкоди немає, у зв'язку із чим у задоволенні даних вимог судом також відмовляється.
На підставі ст.ст.1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, керуючись ст.ст.10,11,57-60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - залишити без задоволення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя