АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого : Іващука В.А., суддів : Ковальчука О.В., Колоса С.С., при секретарі: Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на неправомірні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року,
встановила:
В липні 2006 року позивачка звернулась із зазначеним позовом посилаючись на те, що 22 травня 2006 року вона звернулась із заявою до управління пенсійного фонду України у Шаргородському районі про призначення їй пенсії на пільгових умовах, як такій що працювала дояркою, має 20 років стажу роботи та досягла віку 50 років. Управління пенсійного фонду у Шаргородському районі відмовило їй у призначенні такої пенсії посилаючись на відсутність 20 років стажу роботи дояркою. У протоколі про відмову зазначено, що її пільговий стаж доярки становить 3 роки за період з 01.01.1982 року по 31.12. 1985 року.
Вважаючи таку відмову у призначенні пільгової пенсії незаконною, просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати призначити їй пенсію на пільгових умовах, як особі, яка має 20 років стажу роботи дояркою і досягла віку 50 років, згідно п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просила також стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на оплату державного мита та за надання правової допомоги.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року позов задоволено.
Постановою суду визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про відмову у призначенні ОСОБА_1пенсії на пільгових умовах та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області призначити позивачці пенсію на пільгових умовах з дня досягнення нею 50 - ти років, а саме з 18 квітня 2006 року. Стягнуто також на користь позивачки понесені нею витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 309 грн. та державне мито на користь держави у розмірі 3 грн.40 коп. і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп.
Справа №22 ас-1279 2006 р. Категорія: 36 Головуючий у першій інстанції Дубчак А.Г.
Суддя - доповідач апеляційної інстанції Іващук В.А.
Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило постанову скасувати та закрити провадження у справі.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що підрахунок стажу роботи для призначення пільгової пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення". Порядок подання документів для призначення пенсій затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.2002 року, зареєстрований Міністерством юстиції України 26.06.2002 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Суд усупереч цьому неправомірно визнав дії управління неправомірними та зобов'язав призначити пенсію позивачці за умов, що стаж для призначення пільгової пенсії не підтверджується первинними документами та за період з 1992 року не зазначено норму обслуговування тварин.
Посилається на те, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Управління пенсійного Фонду України у Шаргородському районі діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, тому суд прийняв неправомірне судове рішення.
Позивачка та її представник заперечували доводи апеляційної скарги посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки працювала дояркою та має необхідний стаж зазначеної роботи з відповідними умовами виконання встановлених норм обслуговування. Суд не прийняв до уваги актів зустрічних перевірок достовірності виданих довідок підприємствами де працювала позивачка та доводи представника відповідача про відсутність даних для призначення позивачці пенсії на пільгових умовах так як вони суперечать зібраним по справі доказам та чинному пенсійному законодавству і нормативним актам.
Встановивши такі обставини та вважаючи, що є всі підстави для задоволення позову, суд першої інстанції задовольнив позов та стягнув з відповідача витрати позивачки по оплаті юридичних послуг, державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Переглянувши законність і обгрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що позивачка має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як така, що досягла 50 років, працювала дояркою в колгоспі не менше 20 років та виконувала встановлені норми обслуговування. Також виходив із того, що акти зустрічних перевірок достовірності виданих довідок відповідача та доводи представника відповідача про відсутність даних для призначення пенсії на пільгових умовах суперечать зібраним по справі доказам та чинному пенсійному законодавству і нормативним актам.
З такими висновками суду не можна погодитись. Такі висновки суду не відповідають обставинам справи. Також судом порушено норми матеріального права.
Відповідно ч.І ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із цих положень процесуального права, суду першої інстанції слід було встановити чи діяв відповідач, або його посадова особа, приймаючи рішення відносно позивача, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У порушення цих вимог, суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи. Висновки суду про те, чи діяла посадова особа на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України не відповідають обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі проведена відповідна зустрічна перевірка про наявність у позивачки стажу роботи необхідного для призначення пільгової пенсії. За наслідками цієї перевірки встановлено, що первинних документів які підтверджують наявність вказаного стажу роботи у позивачки немає. Встановлено також, що згідно поданих документів позивачкою її стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії становить 3 роки 4 місяці 21 день. Інші документи не містять даних про те, що позивачка працювала саме дояркою та виконувала встановлену норму обслуговування.
Із положення ч1 п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що необхідною умовою для призначення пільгової пенсії дояркам є стаж зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Такі обставини не підтверджуються належними первинними документами.
Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі, за відсутності належних документів про наявність у позивачки достатнього стажу роботи необхідного для призначення пільгової пенсії та належних документів про виконання нею встановлених норм обслуговування, відмовило у призначенні пільгової пенсії правомірно. За таких обставин, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою KM України від 12 серпня 1993 року N 637, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про трудовий стаж, визначені зазначеним Порядком. Згідно п. 20 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Виходячи із цих положень, суд не вправі підміняти органи Пенсійного Фонду України в питаннях зарахування до стажу роботи спірний період, що дає право на пільгову пенсію.
Крім цього, у своїх висновках суд не визначив конкретно скільки саме точно у позивачки встановлено судом стажу роботи яка дає право на призначення пільгової пенсії, що є необхідною умовою для призначення такої пенсії, а також безпідставно визначив норму обслуговування позивачкою з обрахунків відпрацьованих нею трудоднів за загальними відомостями у трудовій книжці.
Висновок суду про те, що позивачка має в повному обсязі трудовий стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, а також, що нею в цей період виконана встановлена норма обслуговування, не відповідає фактичними обставинам справи та не відповідають нормам матеріального права.
За таких обставин та за умов розгляду і вирішення справи відповідно правил ст.П КАС України про змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.
Разом із цим, вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі не тдлягають задоволенню оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено таких підстав для закриття провадження у справі.
Судові витрати слід віднести за рахунок позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 195, 196. 198 ч.І п.З, 202 ч.І п.4, 205 ч.2, ч.4, 207 КАС України, колегія суддів,
постано вила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року скасувати.
Прийняти нову постанову:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на неправомірні дії - відмовити.
Поставнова набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом одного
місяця може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду
України.