2/1412/2258/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.11.2012 рокуЗаводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,

при секретарі Демиденко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»

до ОСОБА_2, ОСОБА_3

про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, виселення,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання договору про іпотечний кредит недійсним, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У червні 2011р. позивач звернувся в суд до відповідачів з позовом, в якому, з урахуванням наступних уточнень, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32785,24дол.США звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачам, з їх виселенням з зазначеного нерухомого майна, шляхом продажу квартири банком, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що у квітні 2008р. за договором та наступними його змінами у серпні 2008р., банк надав ОСОБА_2 21571,38дол.США кредиту терміном до 25.04.2017р. під 14,04% річних, під іпотеку спірного майна; умови повернення кредиту порушені та існуюча заборгованість відповідачами не погашена.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просить визнати договір про іпотечний кредит №NKNOG40000004939 від 25.04.2008р., укладений між банком та нею, недійсним, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк»на її користь грошову компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 57000грн.

У судовому засіданні представник позивача був відсутній, надав заяву про підтримку позову і розгляд справи без його участі.

Відповідачі, повідомлені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, до суду не з'явилися вдруге.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до кредитного договору №NKN0G40000004939 від 25.04.2008р. позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_2 у кредит 100000грн зі сплатою за користування 15% річних, з кінцевим строком повернення кредиту 25.04.2017р., що підтверджується копією договору, що є у справі. В подальшому, 13.08.2008р. між відповідачем ОСОБА_2 та банком було укладено додаткову угоду до іпотечного кредиту від 25.04.2008р., якою змінено валюту кредитування та визначено, що у кредит надається 21571,38доларів США зі сплатою 14,04% річних на строк з 13.08.2008р. по 25.04.2017р.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2 між банком та відповідачами 25 квітня 2008р. було укладено іпотечний договір №NKN0G40000004939, за яким в іпотеку банку передана двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

За твердженнями банку умови повернення кредиту позичальником порушені, існує заборгованість. Про це свідчить і копія листа відповідачу від 06.04.2011р. з вимогою погасити заборгованість.

Згідно розрахунку позивача розмір заборгованості станом на 22.03.2012р. становить: за кредитом -19948,87дол.США, за відсотками -6422,88дол.США, за комісією -1290,23дол.США, пеня - 5123,26дол.США, - а разом - 32785,24дол.США, що дорівнює 261790,14грн за офіційним курсом НБУ на 22.03.2012р.- 7,985грн

Відповідно до вимог статей 525,526,625,1054 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а також боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За кредитним договором позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором, при цьому неможливість виконання грошових зобов'язань не звільняє боржника від відповідальності.

Крім того, на підставі ст.ст.572,589,590 ЦК України, ст.ст.33,39 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків за іпотечним договором, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із законодавством України.

За умовами кредитного договору сторін та відповідно до положень ст.1050 ЦК України позивач через невиконання перед ним зобов'язань має право вимагати дострокового повернення кредиту. Згідно іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, банк вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, тому такі вимоги позивача підлягають задоволенню, при цьому звернення стягнення слід провести шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною відповідно до оцінки майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Що стосується вимог про виселення, без надання іншого жилого приміщення, відповідачів та інших осіб, які мешкають в спірній квартирі, то суд вважає, що достатніх правових підстав для їх задоволення не має, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.40 Закону «Про іпотеку»примусове виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей, з житлових будинків чи житлових приміщень, на які звернене стягнення за договором іпотеки, здійснюється на підставі рішення суду.

Частина друга ст.109 Житлового кодексу України передбачає, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, та вимагає зазначати в рішенні суду постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють.

Спірне жиле приміщення не є таким, що було придбане ОСОБА_2 за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечене вказаною іпотекою, тому відповідно до вимог ст.109ч.2 ЖК України позивач не вправі вимагати виселення відповідачів без надання іншого постійного жилого приміщення, через що в позові про виселення слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2, суд вважає за можливе залишити його без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою до суду відповідача.

На підставі ст.88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідача ОСОБА_2 понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк»задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною відповідно до оцінки майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження, для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк»по кредитному договору №NKN0G40000004939 від 25.04.2008р., що утворилася станом на 22.03.2012р. и складовими частинами якої є: 19948,87дол.США (еквівалент 159291,73грн) кредиту; 6422,88дол.США (еквівалент 51286,70грн) відсотків; 1290,23дол.США (еквівалент 10302,49грн) комісії; 40909,23грн пені.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 1828,50грн на відшкодування судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання договору про іпотечний кредит недійсним, відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Суддя: Т.В.Корнешова