Судове рішення #26877236

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року Справа № 5020-994/2012



Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Черткової І.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Ірхін Михайло Юрійович, довіреність № 14/0/2-12 від 03.01.12, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

представник відповідача, Плакіда Ігор Тарасович, довіреність № б/н від 10.12.12, комунальне підприємство "Енергосервіс";

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Енергосервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 29 жовтня 2012 року у справі № 5020-994/2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до комунального підприємства "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5,Севастополь,99003)

про стягнення заборгованості в розмірі 302003,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

За остаточними позовними вимогами публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" просить стягнути із комунального підприємства "Енергосервіс" за договором постачання електроенергії №5159 від 27 березня 2006 року заборгованість за активну електроенергію нараховану за період з 03 серпня 2011 року по 06 липня 2012 року в розмірі 302003,22 грн. (т.2. а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на загальні норми господарського та цивільного законодавства про належне виконання зобов'язань та мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків за договором постачання електричної енергії №5159 від 27 березня 2006 року, укладеним між сторонами, щодо повної та своєчасної оплати спожитої активної електроенергії, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість, яка стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідач відхилив позов, вважаючи, що позивачем не правомірно включено до рахунків за електроенергію данні загальнобудинкового обліку електроенергії. Він зазначає, що додаткові угоди про включення нових точок обліку до договору постачання електроенергії №5159 від 27 березня 2006 року, на його думку, не укладені, оскільки в них в супереч вимог Правил користування електричною енергією, відсутні відомості про кількість субспоживачів та обсяги електричної енергії, яка надається іншим субспоживачам. Відповідач також зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження обсягу споживаної комунальним підприємством "Енергосервіс" електроенергії, заборгованість за яку він стягує.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29 жовтня 2012 року у справі №5002-994/2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати спожитої активної електроенергії в період з 03 серпня 2011 року по 06 липня 2012 року, що є підставою до покладення на нього обов'язку по її сплаті.

Не погодившись з зазначеним рішенням, комунальне підприємство "Енергосервіс" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким провадження у справі припинити.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обсягу спожитої комунальним підприємством "Енергосервіс" електроенергії, а саме звіту про об'єми поставки електроенергії за спірний розрахунковий період та актів прийняття -передачі товарної продукції, складення яких передбачено пунктами 7.5. та 2.3.3 договору постачання електричної енергії №5159 від 25 травня 2006 року.

Відповідач також зауважує, що в супереч пунктів 5.5, 5.7. ПКЕЕ, в укладених між сторонами додаткових угодах про включення нових точок обліку до основного договору №5159 відсутні істотні умови для цього виду домовленості, а саме: не узгоджені договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); не визначено кількість субспоживачів та обсяги електричної енергії, що підлягають передачі субспоживачам.

Окремо заявник апеляційної скарги звертає увагу на положення пунктів 1.1, 1.2. ПКЕЕ, у розумінні яких, на його думку, комунальне підприємство "Енергосервіс" не може вважатись ні субспоживачем, а ні основним споживачем електричної енергії, оскільки не використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок та не передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації, а лише обслуговує електромережі по яким публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" постачає електричну енергію споживачам.

У судовому засіданні, призначеному на 25 грудня 2012 року сторони підтримали свої вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню із врахуванням мотивувальної частини даної постанови апеляційного суду, виходячи із наступного.

При вирішені справи судом встановлено, що 27 березня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступник: публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (постачальник) та комунальним підприємством "Енергосервіс" (споживач) укладено договір на поставку електричної енергії по Нахімовському району м. Севастополя №5159, строком дії до 31 грудня 2006 року, який вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляду умов.

Враховуючи відсутність заперечень з боку сторін даного договору щодо продовження договірних відносин та зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів його розірвання, визнання недійсним (листи, заяви, повідомлення, рішення судів, тощо), судова колегія вважає, що даний договір є чинним на час розгляду справи.

Відповідно до розділу 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 65 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов даного договору.

Згідно пункту 2.2.2. постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно пунктів 2.3.2, 2.3.3 договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії; забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.

Умовами договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається із позовної заяви, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" наполягає на тому, що на підставі свідчень розрахункових приладів обліку, які надавались щомісячно споживачем, він проводив нарахування за спожиту електроенергією і виставляв відповідні рахунки на сплату.

Поряд з цим, під час розгляду справи судовою колегією було встановлено, що між сторонами є розбіжності стосовно дійсності додаткових угод до договору поставки від 27 березня 2006 року про включення нових точок обліку у діючий договір, данні про об'єми спожитої електричної енергії за якими, віднесені позивачем до складу заборгованості за спожиту електроенергію в спірній період.

З цього приводу судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Додатком №3 до договору поставки електроенергії №5159 встановлено перелік місць установки розрахункових приладів обліку та тарифів, за якими проводяться розрахунки за поставлену електроенергію.

Відповідно до пункту 9.1. договору №5159 всі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими особами і скріпляються печаткою з обох сторін.

Додатковими угодами до основного договору, як були укладені між сторонами 31 січня 2012 року, 21 квітня 2008 року, 01 квітня 2008 року, 12 грудня 2007 року, 10 серпня 2007 року, 23 липня 2007 року, 25 травня 2006 року, 12 червня 2008 року, 25 червня 2008 року, 25 жовтня 2007 року, 09 січня 2008 року, 14 серпня 2007 року, 16 липня 2007 року, 27 березня 2007 року, у зв'язку із установкою загально будинкового обліку електроенергії, узгоджено нові точки обліку в договір №5159.

Дані угоди, відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, що посвідчує їх дійсність та реальність наміру сторін на їх виконання.

Відповідно до частини 2 статі 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в якій беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду міста Севастополя від 07 жовтня 2010 року у справі №5020-11/195-2/051-12/160-1/080-2/275 за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до комунального підприємства "Енергосервіс" про стягнення заборгованості за активне споживання електричної енергії та за недовраховану електричну енергію у розмірі 263668,56 грн., яке набрало чинності та залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010 року та постановою Вищого господарського суду від 30 березня 2011 року, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договори на постачання електроенергії №5159 від 27.03.2006, №5159 від 03.05.2006, №5159 від 16.06.2007, №5159 від 25.05.2006, на виконання яких також укладено додаткові угоди "Про включення нових точок обліку у діючі договори", строк дії яких відповідає строку дії договорів на поставку електричної енергії.

Судами встановлено, що зокрема при укладенні договору на поставку електроенергії №5159 від 27 березня 2007 року та додатків до нього повністю дотримані вимоги норм законодавства регулюючих питання поставки електричної енергії, сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам. А з моменту укладення договору сторонами здійснювались дії направлені на виконання його умов.

Дані висновки судів спростовують твердження відповідача про незаконність та невідповідність додаткових угод до договору на поставку електроенергії №5159 від 27 березня 2007 року вимогам чинного законодавства про електроенергетику.

Крім того, задовольняючи вимоги про стягнення заборгованості за активну спожиту електроенергію, суди встановили, що згідно розділу 1 спірного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовам вказаних договорів. Точки продажу електричної енергії визначені у додатку №2 акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідач є балансоутримувачем електричних мереж, що відповідно до положень ПКЕЕ свідчить про те, що комунальне підприємство "Енергосервіс" є основним споживачем.

Так, пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що:

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що комунальне підприємство "Енергосервіс" є лише балансоутримувачем електричних мереж, що перебувають у власності територіальної громади, а не споживачем електричної енергії, який використовує її для власних потреб є нікчемними.

Згідно додатку №6 до договору, розрахунковим вважається період з 03 числа календарного місяця попереднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Усі розрахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись споживачем в строк до 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку. Дата кінцевого розрахунку 08 число поточного місяця (т.1 арк. с. 17).

Пунктом 2 додатку №6 передбачено, що щомісячно 03 числа представник споживача надає в службу Енергозбуту відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звіт про спожиту електричну енергію споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником електричної енергії формується рахунок за спожиту електричну енергію і видається під підпис споживачу або направляється поштою рекомендованим листом. Якщо постачальник не отримав у вказаний строк данні про об'єми спожитої електричної енергії, визначення об'єму спожитої електроенергії здійснюється за контрольними показниками або розрахунковим шляхом по середньодобовому об'єму споживання за попередні розрахункові періоди з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 10.2.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належно виконувались зобов'язання за вказаним договором та надавались послуги з енергопостачання. Так, з 03 серпня 2011 року по 06 липня 2012 року за договором №5159 від 27 березня 2006 року відповідачеві була поставлена електрична енергія. Факт поставки електричної енергії підтверджується наданими відповідачем показаннями загальнобудинковим приладам обліку електроенергії за спірний розрахунковий період (т.1, а.с. 90-103), які є підставою для формування рахунка за споживання електричної енергії .

У відповідності з пунктом 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку та розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

На підставі вказаних даних позивачем складались та направлялись акти про використання електричної енергії (т.1. а.с. 48-89; 104 -127). Також були виставлені відповідні рахунки -акти виконаних робіт (т. 1 арк. с.21 - 47), які оплачені відповідачем частково. Таким чином, за комунальним підприємством "Енергосервіс" утворилась заборгованість перед публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" за період: з 03 серпня 2011 року по 06 липня 2012 року у розмірі 302003,22 грн.

Посилання відповідача, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать, що постачальник передав, а споживач прийняв той об'єм електричної енергії, за який публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" вимагає оплати, не відповідають дійсності. Як вже вказувалось раніше, відповідачем надавались показання загально будинкових приладів обліку за спірний розрахунковий період, на підставі яких постачальником електричної енергії формувався рахунок за споживання електричної енергії.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення з комунального підприємства "Енергосервіс" 302003,22 грн. боргу за спожиту електроенергію, оскільки нарахування та виставлення відповідачу протягом спірного періоду до оплати сум вартості спожитої електроенергії є правомірними, такими, що узгоджуються з вищенаведеними нормативними вимогами, а також відповідають змісту договірних зобов'язань сторін, згідно з укладеним договором №5159 від 27 березня 2006 року.

З вищенаведеного доводи заявника апеляційної скарги про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Енергосервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 29 жовтня 2012 року у справі № 5020-994/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді І.В. Черткова

В.М. Плут















Розсилка:


1. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)


2. Комунальне підприємство "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5, Севастополь, 99003)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація