УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0602/1343/2012

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Крижанівської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2012 року,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14.04.2012 року її покусала собака породи «Сторожевий кавказький», яка належить відповідачу, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 461,55 грн., яка складається з витрат на придбання ліків та лікування множинних рваних ран від укусів собаки та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовувала тим, що від раптового нападу величезної собаки, яка накинулась на неї під час руху на велосипеді по вулиці, вона відчула почуття страху та безпорадності. Від укусів собаки їй було нестерпно боляче. При цьому, вона бачила, як собака відгризає з її ноги шматок м'яза і їсть його. Вона боялася, що собака з'їсть її живцем, а в неї маленька дитина 3,5 місяці, яка залишиться без материнської турботи. Також, була шокована поведінкою собаки, як хижого звіра, який розшматував би її, якщо б на її крики не прибігли люди. Вона не може прийти до тями від шокового та стресового стану і відчуття страху до теперішнього часу переслідує її. На даний час вона продовжує лікування, внаслідок отриманої травми ноги були порушені її нормальні життєві зв'язки, обмежена її можливість виконувати роботу по господарству, забезпечити своїх дітей належним доглядом.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 26.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення районного суду, як таке, що прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.

Зазначив, що при постановленні рішення суд не врахував довідку фахівця, що його собака породи «кавказька вівчарка» відноситься до собак пастухів і не є бійцівською, не впевнився, що ця порода собак є об'єктом джерела підвищеної небезпеки, а тому неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 1187 ЦК України. Крім того, суд при визначенні розміру шкоди, не врахував винну поведінку позивачки, яка зайшла без дозволу у його подвір'я проігнорувавши табличку-попередження, стан його здоров'я, тяжке матеріальне становище. Не взяв до уваги, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням суду встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 18.06.1980 року, 14.04.2012 року собака породи «сторожевий кавказький», яку утримував відповідач (а.с. 42,43), покусала ОСОБА_1, в результаті чого позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді великих ран на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній частині, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та у вигляді рани на зовнішньо-задній поверхні правої гомілки у верхній частині, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, що підтверджено актом судово-медичного обстеження (а.с. 9). Вказані обставини встановлені постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 27.05.2012 року (а.с. 6-8) та постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 15.06.2012 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП, а тому, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню. Внаслідок укусів позивачка перебувала на лікуванні з діагнозом кусані рани правої гомілки (а.с. 11-12), згідно наданих до матеріалів справи документів витратила на лікування 461, 55 грн. (а.с. 14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки голови відділення Кінологічного клубу України у м. Житомирі (а.с. 43) собака, яка належить відповідачу, породи «кавказька вівчарка».

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановивши, що шкода, завдана позивачу внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування шкоди.

Доводи відповідача про те, що суд не встановив обставини, які мають значення для справи, а саме, що його собака віднесена до службових собак чи собак бійцівської породи, є безпідставними.

Так, відповідно до додатку №1 до Порядку та Правил проведення обов'язкового страхування відповідальності собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2002 року № 944 кавказька вівчарка віднесена до переліку собак, відповідальність яких підлягає обов'язковому страхуванню. Відповідно до юридичної енциклопедії видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана 2003 року, до категорії службових собак належать вівчарки (східноєвропейська, кавказька, українська, середньоазіатська, шотландська), боксер, доберман, ротвейлер, дог, сенбернар, водолаз, ризеншнауцер та інші. За характером використання службові собаки поділяються на вартових (охоронних), службово-розшукових, пастуших, їздових та інших.

Загальновідомим є фактом, що найбільшою групою в категорії службових порід є група вівчарки. Ці собаки були призначені для пасіння й охорони черід. Вівчарок розводять у різних країнах, і природно, що вони різко різняться між собою, мають різне походження і якості. Існують дві основні підгрупи вівчарок: європейські (німецька, бельгійська, голландська, французька, шотландська й ін.), які відрізняються середніми величинами, живим темпераментом і своєрідним «пастушачим» інстинктом, і азіатські (кавказька, середньоазіатська, піренейська, комондор й ін.) - більші, сильні й злісні.

Отже, вівчарка кавказька відноситься до категорії службових собак, а тому є об'єктом джерела підвищеної небезпеки.

Надана відповідачем довідка голови відділення Кінологічного клубу України у м. Житомирі (а.с. 43) висновки суду не спростовує, оскільки містить лише відомості, що собака, яка належить ОСОБА_2, породи кавказька вівчарка не є бійцівською породою, і не містить посилань, що ця порода не є службовою.

Інші доводи апелянта, зважаючи на специфіку ст.1187 та ч. 2 ст. 1167 ЦК України, що передбачає відповідальність без вини, не мають правового значення для вирішення справи.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, глибини фізичних та душевних страждань позивачки, а також з врахуванням ст.ст. 23, 1187 ЦК України, роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», колегія судів вважає, що висновки суду щодо розміру відшкодування моральної шкоди в повній мірі відповідають обставинам справи.

Розмір витрат на лікування позивача визначено судом на підставі зібраних та перевірених доказів та з дотриманням вимог ЦПК України.

Отже, рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді