УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 0608/2-о-122/12
Категорія 58
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Крижанівської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи територіальна громада в особі Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, садівниче товариство «Трудівник», територіальна громада в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирского району Житомирської області, гаражний кооператив «Сигнал», ОСОБА_2, про встановлення факту належності майна ОСОБА_3,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2012 року,-
встановила:
ОСОБА_1 в липні 2012 року звернувся з заявою про встановлення факту володіння на праві власності його батьком - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, садовим будинком НОМЕР_1 в садовому товаристві «Трудівник» в с. Пряжів Житомирського району та гаражами НОМЕР_2,НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Сигнал» в смт. Новогуйвинське Житомирського району та області. Заяву обґрунтовував тим, що батько за життя право власності на вищевказане майно у визначеному законом порядку не зареєстрував, а тому він, як спадкоємець першої черги, позбавлений можливості оформити свої спадкові права.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 19.11.2012 року заяву задоволено частково. Визнано факт володіння ОСОБА_3 вищевказаним майном. Провадження у справі щодо решти вимог залишено без розгляду.
Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вважає, що встановлення факту володіння певним майном на праві власності за його померлим батьком не пов'язане з вирішенням спору про право, оскільки в заяві він не просив визнати за ним, як спадкоємцем, право власності на це майно. Відтак, суд безпідставно залишив вказану вимогу без розгляду. Крім того, спору щодо належності на праві власності спадкодавцю вищевказаного майна не виникало.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які містяться в матеріалах справи підтверджують лише факт володіння померлим певним майном, а оскільки це майно після набуття чинності ч. 1 ст. 182 ЦК України (з 01.01.2004 року) у законний спосіб не було зареєстровано за спадкодавцем, суд вважав, що в даному випадку існував спір про право. З цих підстав, суд визнав факт володіння певним майном за спадкодавцем та залишив без розгляду вимоги в частині визнання факту володіння цим майном на праві власності.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_1 Спадкоємцям, якими є заявник та його матір ОСОБА_2, відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спірні садовий будинок та гаражі у зв'язку з тим, що спадкодавець за життя, всупереч ст. 182 ЦК України, у відповідних державних органах у визначеному законом порядку право власності на вказане майно не зареєстрував.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року (із змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, тощо.
Згідно з ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відтак, суд помилково вирішив питання про права особи, цивільна та цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність якої припинена у зв'язку із смертю, а також встановив факт, який не породжує юридичні наслідки.
Обраний заявником спосіб захисту, не відновлює порушеного на його думку права, що не позбавляє останнього, як спадкоємця, звернутися до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно, яке набуто спадкодавцем за його життя.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності майна ОСОБА_3.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: