ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.12.12 р. Справа № 5006/43/104/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,
при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: Кузнєцова О.М. за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, м. Дзержинськ Донецької області
до відповідача: Державного підприємства «Шахта «Нова», м. Дзержинськ Донецької області
про зобов'язання включити до складу зобов'язань відповідача суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32 грн., що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахта «Нова», м. Дзержинськ Донецької області (далі-Відповідач) про зобов'язання включити до складу зобов'язань відповідача суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32грн., що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на відмову Відповідача внести до реєстру вимог кредиторів суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32 грн., що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженою Постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2033р. №21-1, ст..60, 61 Господарського кодексу України, ст.110-112 Цивільного кодексу України, Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2012р. провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №2а/0570/12180/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, м. Дзержинськ Донецької області до Державного підприємства «Шахта «Нова», м. Дзержинськ Донецької області про стягнення заборгованості на виплату пільгових пенсій.
03 грудня 2012р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про поновлення провадження по справі №5006/43/104/2012, у зв'язку з вирішенням справи №2а/0570/12180/2012.
Ухвалою суду від 06.12.2012р. провадження у справі №5006/43/104/2012 поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.
Представник Позивача у судовому підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та вказав на недоцільність включення до ліквідаційного балансу підприємства суми 3 844 090,32грн., з огляду на відсутність господарської діяльності.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості України № 268 від 28.04.2006 року «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП «Шахта «Нова» прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства «Шахта Нова» (п. 1). Цим же наказом створено комісію з ліквідації (п. 4) та призначено ДП «Донвуглереструктуризація» замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації ДП «Шахта «Нова».
Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2011р. ДП «Шахта «Нова» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.31-33).
Наказом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Міністерства вугільної промисловості України від 29.08.2007 року № 88 основні виробничі фонди ДП «Шахта «Нова» включені в склад Горлівського управління з ліквідації шахт.
15 червня 2012 року Управлінням ПФУ в м. Дзержинську вручено голові ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Нова» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2011 року по червень 2012 року в сумі 3 537 813,39 грн. для включення до ліквідаційного балансу підприємства.
19.06.2012 року в адресу УПФУ в м. Дзержинську надійшла відмова від голови ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Нова» щодо включення вказаної заборгованості до ліквідаційного балансу підприємства, у зв'язку з відсутністю господарської діяльності підприємства.
18.07.2012 року в адресу Відповідача направлено претензію на суму в сумі 3 537 813,39 грн. щодо включення вказаної заборгованості перед управлінням ПФУ в м.Дзержинську до ліквідаційного балансу підприємства, але згідно відповіді голови ліквідаційної комісії від 16.08.2012 року вказану претензію залишено без задоволення.
Посилаючись на відмову Відповідача внести до ліквідаційного балансу підприємства суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до частин 1, 7 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду; скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру; суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Пунктом 2 статті 60 Господарського кодексу України встановлено, що орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Відповідно до ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України.
Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними (п.3 ст.61 ГК України).
Згідно ч 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Ч. 7 вищевказаної статті Цивільного кодексу України передбачає, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та ПФУ, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до ч. 10 цієї ж статті Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч.3 цієї ж статті у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Підпунктом 14.1.95. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття кредитора, під яким розуміється юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів.
Аналогічне поняття кредитора визначено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Судом встановлено, що вимоги Позивача зі стягнення заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32 грн. на момент звернення до суду (23.08.2012р.) не були підтверджені жодними документами.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання включити до складу зобов'язань відповідача суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, заявлені Позивачем передчасно, оскільки на момент звернення до суду Позивачем не набуто статусу кредитора, а заявлені вимоги оспорювались Відповідачем.
03 грудня 2012р. Позивач до господарського суду Донецької області надав постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2012р., якою позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Державного підприємства «Шахта «Нова» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій задоволено та вирішено стягнути з Державного підприємства «Шахта «Нова» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2011 року по 01.09.2012 року в загальному розмірі 4 142 215 (чотири мільйони сто сорок дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 71 копійка, з яких: - 3 916 537,05 грн. - заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1; - 225 678,66 грн. - заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, Позивач з вимогами до Відповідача щодо включення до ліквідаційного балансу Державного підприємства «Шахта Нова» заборгованості, яка виникла на підставі Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. не звертався, що свідчить про відсутність порушеного права.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов:
- наявність у Позивача певного суб'єктивного права/інтересу;
- порушення цього права/інтересу з боку Відповідача;
- адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.
Отже, Позивачем не доведено порушення його права на внесення до вимог кредиторів заборгованості в розмірі 3844090,32 грн. що підтверджена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2012р.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що вимоги позивача полягають у зобов'язанні ДП «Шахта Нова» включити до складу зобов'язань ДП «Шахта Нова» суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32 грн., що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З огляду на викладене, суд не вбачає можливим включити до складу зобов'язань Відповідача суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, оскільки обраний ним спосіб захисту не відповідає суті порушеного права, отже є неналежним.
Разом з цим, суд звертає увагу Позивача, що належним способом захисту порушеного права Позивача в світлі вищевказаних норм вважається позов до ліквідаційної комісії в особі ДП «Шахта Нова» про зобов'язання ліквідаційної комісії внести до реєстру вимог кредиторів (до проміжного ліквідаційного балансу) суми заборгованості.
Оскільки спосіб судового захисту встановлюється за предметом позову згідно приведеного в абз.3 п.3.12. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.12.2011р. визначення, а зміна предмету позову відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України віднесена до виключного права Позивача, остільки неналежність обраного ним остаточного способу судового захисту в розглядуваному випадку і не здійснення дій з його зміни та відсутністю підстави для виходу за межу позовних вимог в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на рахунок Позивача понесені ним судові витрати.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, м. Дзержинськ Донецької області до відповідача Державного підприємства «Шахта «Нова», м. Дзержинськ Донецької області про зобов'язання включити до складу зобов'язань відповідача суму заборгованості по відшкодуванню суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 844 090,32 грн., що виникла у період з 01.07.2011р. по 01.08.2012р.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 19 грудня 2012 року оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст складено та підписано 24.12.2012р.
Суддя Чернова О.В.