Справа № 1716/846/2012
Номер провадження 1/1716/113/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2012 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Коробова С.О.
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.
з участю прокурора Панчук А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцясмт. Клевань Рівненського району Рівненської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працює, не одружений, не є військовозобов'язаним, місце проживання якого зареєстроване у АДРЕСА_1, де він і проживає, раніше судимий23 червня 2010 рокуРівненським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 185КК України до обмеження волі на два роки та якого було звільнено від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком у 1 рік і 6 місяців,
у вчиненні злочину, передбаченогоч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 влітку 2010 року поблизу сміттєзвалища смт. Клевань Рівненського району Рівненської області шляхом привласнення знайденого незаконно, в порушення ст.ст. 7, 11 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс, який у подальшому незаконно, в порушення вказаного закону зберігав без мети збуту за місцем свого проживання у квартирі по АДРЕСА_1 Рівненського району Рівненської області до моменту вилучення працівниками міліції 18 січня 2012 року.
В судовому засіданні підсудний свою вину у незаконному придбанні та незаконному зберіганні наркотичного засобу без мети збуту визнав повністю і показав, що у серпні чи на початку вересня 2010 року поблизу сміттєзвалища смт. Клевань Рівненського району Рівненської області зірвав рослину коноплі та переніс до квартири, де він проживає - по АДРЕСА_1 Рівненського району Рівненської області. В подальшому вказаний наркотичний засіб, який він висушив, він вживав за допомогою люльки, а решту висушеного наркотичного засобу -зберігав для власного споживання весь цей період до моменту вилучення працівниками міліції 18 січня 2012 року.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і сторонами не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених підсудним, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, способу, мотиву вчинення злочину.Ці обставини, так як вони викладені в обвинуваченні,підсудним не заперечуються.Сумнівів в добровільності і істинності позиції підсудного немає. Підсудному роз'яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції і згоді на визнання судом недоцільним дослідження вказаних доказів щодо обставин справи. Підсудний заявив, що йому зрозумілі наслідки визнання судом недоцільності дослідження обставин справи, а саме неможливість оспорювання цих обставин в апеляційному порядку.
Дії підсудного вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
При призначенні покарання суд враховує, що підсуднийраніше судимий, на шлях виправлення не став та вчинив даний злочин під час іспитового строку, перебуваючи звільненим від відбування покарання з випробуванням на умовах та в порядку ст. 75 та 78 КК України.Як пом'якшуючу покарання обставину суд враховує щире каяття, а як обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів. Покарання у виді штрафу чи виправних робіт не підлягає застосуванню щодо підсудного, оскільки він не працює. Враховуючи вказані обставини, суд вважає можливим призначити йому покарання за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, запропоноване прокурором у виді обмеження волі за нижньою межею санкції.
При призначенні покарання за сукупністю вироків суд виходить з того, що злочин вчинений під час іспитового строку, встановленого судом відповідно до ст. 75 КК України. Отже, відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України суд призначає покарання у такому випадку засудженому за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частинипокарання за вироком Рівненського районного судуРівненської області від 23 червня 2010 рокуостаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді обмеження волі на строк у два роки і шість місяців.
Змінити засудженому ОСОБА_1запобіжний західз підписки про невиїзд навзяття під варту. Взяти під варту засудженого у залі суду.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з моменту взяття під варту в залі суду, зарахувавши строк перебування під вартою з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
У відповідності до ч. 2 ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу направити засудженого ОСОБА_1до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. Звільнити його з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
Речові докази по справі -наркотичний засіб канабіс та люльку для паління-знищити.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя Коробов С.О.