Справа № Справа № 211/878/12
Провадження у справі № 2/211/220/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2012 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Волошиної Т.В.,
за участю секретаря Гнатюк В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижинського міського комунального підприємства «Добробут», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житлом та розподіл особового рахунку,-
В С Т А Н О В И В:
18.06.2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ладижинського МКП «Добробут», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку між співвласниками квартири.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, кожному із них належить по ј частині спірної квартири. Зазначена квартира складається з трьох ізольованих кімнат площею 13,5 кв. м, 16,2 кв. м та 12, 1 кв. м, житлова площа становить 41, 8 кв. м., та має загальну площу 68 кв. м, особовий рахунок оформлено на неї, квартира перебуває на балансі у МКП «Добробут». Між нею та відповідачами склався конкретний порядок користування квартирою, що перебуває у їхній спільній частковій власності, відповідно до якого вона та відповідачка ОСОБА_4 користуються кімнатою площею 16,2 кв. м., а відповідач ОСОБА_2 кімнатою, що має площу -13,5 кв.м., відповідач ОСОБА_3 кімнатою, що має площу 12,1 кв. м, місця загального користування використовуються ними спільно. На час її звернення до суду, між нею та іншим співвласником існує конфлікт щодо оплати отримуваних комунальних послуг, утримання квартири та будинку і прибудинкової території. Їх конфлікт може бути вирішеним тільки у спосіб визначення порядку користування квартирою та розподілу особового рахунку, оскільки виділення кожному зі співвласників у натурі його частки є неможливим.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, письмово вимоги позову змінила, просила встановити порядок користування спірною квартирою та розподілити особовий рахунок зі сплати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири, просила слухати справу в її відсутність.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, письмово змінені позовні вимоги визнали повністю, справу просили розглядати без них.
Представник Ладижинського міського комунального підприємства «Добробут»Котик Д.І. в судове засідання також не з'явився, письмово в заяві просив справу розглянути без нього, вимоги позову визнав повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
З'ясувавши позиції сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради № 708 від 01.12.2008 року сторонам по справі передано у приватну власність в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа квартири становить 68 кв. м); згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, кожен із сторін є власником 1/4 частини спірної квартири; рішенням Ладижинського міського суду від 01.02.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано; відповідно до довідки № 1096 від 27.03.2012 року Ладижинського міського комунального господарства «Добробут»у спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_1, склад її сім'ї ОСОБА_2, ОСОБА_3; за даними технічного паспорту на квартиру, спірна квартира має загальну площу 68 кв. м, жилу площу 41,8 кв. м, складається з трьох жилих кімнат, із них: 1-а кімната 13,5 кв. м, 2-а кімната -16,2 кв. м, 3-я кімната -12,1 кв. м, кухні -7,9 кв. м, ванної кімнати -3,9 кв., туалету - 0,9 кв. м, коридора -10,6 кв. м, балкон (лоджія) -1,45 кв. м та 1,45 кв. м; зазначена квартира перебуває на балансі у МКП «Добробут», особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_4
Судом також встановлено, що сторони у справі проживають окремими сім'ями, між ними склався конкретний порядок користування житловим приміщенням, а саме: позивач та відповідачка ОСОБА_4 користуються кімнатою площею 16,2 кв. м., відповідач ОСОБА_2 займає житлову кімнату площею 13,5 кв.м., відповідач ОСОБА_3 займає житлову кімнату площею 12,1 кв. м, місця загального користування використовуються ними спільно.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
За ст.ст. 317, 319 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. ст. 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності" роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі кватири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що між сторонами створено фактичний порядок користування квартирою, суд вважає, що позов необхідно задовольнити та встановити порядок користування квартирою, про який просить позивачка в позовній заяві.
Встановлення вказаного порядку користування квартирою сприятиме захисту права позивача на користування своїм майном та не порушує прав відповідачів, як співвласників квартири, оскільки виділена їм у користування жила площа відповідає розміру жилої площі, що припадає на їх часку в квартирі.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Співвласник відповідно до своєї частки у спільному майні зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна як це передбачено ст. 360 ЦК України.
Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.
Пунктом 10 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З огляду на те, що виконання обов'язку позивача щодо оплати житлово-комунальних послуг утруднюється відмовою МКП «Добробут»здійснити поділ особового рахунку між сторонами за відсутності відповідного судового рішення, беручи до уваги, що можливість поділу плати за житлово-комунальні послуги відповідно до встановленого конкретного порядку користування квартири передбачене чинним законодавством, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_4 і в іншій частині вимог шляхом зобов'язання МКП «Добробут»розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру АДРЕСА_1 (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) між її співвласниками відповідно до встановленого даним рішенням порядку користування квартирою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 358, 391 ЦК України, ст.. 179 ЖК України. ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш ИВ:
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, згідно з яким виділити в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кімнату площею 16,2 кв. м, ОСОБА_2 кімнату площею 13, 5 кв. м, ОСОБА_3 кімнату площею 12, 1 кв. м, інші приміщення: кухню -7,9 кв. м, ванну кімнату -3,9 кв., туалет - 0,9 кв. м, коридор -10,6 кв. м, балкон (лоджія) -1,45 кв. м та 1,45 кв. м залишити у спільному користуванні.
Зобов'язати міське комунальне підприємство «Добробут»розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру АДРЕСА_1 (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до встановленого даним рішенням порядку користування квартирою.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя