АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/2390/490/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 309 ч.1, ст. 263 ч.2 КК України Грабовий П.С.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Неділька М.І., Ятченка М.О.,
при секретарі Тараненко А.О.,
за участю прокурора Якушиної О.В.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора Протаса І.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції з доповненнями, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 2 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:
- 12.12.2007 року Черкаським районним
судом Черкаської області за ст.185 ч.3 КК
України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 15.04.2010 року постановою Уманського
міськрайонного суду Черкаської області від
07.04.2010 року звільнений умовно-достроково
на невідбутий строк - 1 рік 13 днів;
українець, громадянин України, уродж. с. Руська
Поляна Черкаського району Черкаської області,
з неповною середньою освітою, не працюючого,
не одруженого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, -
визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч.2 ст. 263 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 12.12.2007 року і остаточно призначено покарання 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням 1 рік. На підставі ст.76 КК України засудженого зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Стягнуто витрати за проведення по справі судових експертиз в сумі 956, 52 грн. Вирішені питання про речові докази.
Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 14.03.2011 року, знаходячись біля будинку № 26 по вул. Ярославській в м. Черкаси, умисно, не переслідуючи мети збуту, безоплатно, шляхом знахідки придбав наркотичний засіб «канабіс», який знаходився в поліетиленовому пакеті і незаконно зберігав при собі у верхньому одязі та перевозив по м. Черкаси, після чого 17.03.2011 року близько 10 год. 30 хв. поряд з під'їздом №1 буд.14, що по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси був затриманий працівниками міліції, які з його добровільної згоди в присутності двох понятих в під'їзді № 1 вищезазначеного будинку в ході особистого огляду з правої нижньої кишені зимової куртки виявили та вилучили поліетиленовий пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, що згідно висновку судово-хімічної експертизи за №2/720 від 28.03.2011 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс; маса висушеного наркотичного засобу, (з урахуванням результатів попереднього дослідження №2/657 від 18.03.2011 року), становить 14,20 г.
Він же, в кінці січня 2012 року, знаходячись неподалік будинку №32 по вул. Ярославській в м. Черкаси біля одного із сміттєвих бачків знайшов металевий предмет, який він, умисно зберігаючи при собі з метою самозахисту незаконно переносив по місту Черкаси і 8.02.2012 року близько 11 год. 40 хв. неподалік супермаркету «Фуршет», що за адресою: м. Черкаси, вул. Смугаїтська, 10 був затриманий працівниками міліції, якими в ході проведення особистого огляду в сторожовому приміщенні ТОВ «Укрп'єзо», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10, в період часу з 12 год.10 хв. до 12 год. 30 хв. за його добровільною згодою в присутності запрошених понятих з внутрішньої кишені куртки було виявлено та вилучено металевий предмет, який згідно висновку судової експертизи холодної зброї за № 45 від 11.02.2012 року являється холодною зброєю ударно-дробильної дії; даний предмет являється кастетом, виготовленим саморобним способом, який останній переносив по м. Черкаси без передбаченого законом дозволу.
Прокурор Протас І.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, просить вирок скасувати і постановити новий, яким засудити ОСОБА_3 за ст. 263 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України призначити 1 рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України - остаточно призначити покарання у вигляді 2 - х років позбавлення волі без застосування положень ст.75 КК України. Не оспорюючи фактичних обставин справи, які суд визнав доведеними, і кваліфікації дій засудженого апелянт вважає вирок місцевого суду незаконним в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильного застосування кримінального закону. Вказує, що при призначенні покарання місцевий суд не дотримався вимог ст. 65 КК України та п. 26 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до яких особі, яка вчинила новий злочин в період умовно-дострокового звільнення, суд зобов'язаний призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема і тоді, коли за останнім за часом вироком було призначено більш м'яке покарання. При призначенні покарання судом також не було враховано в повній мірі, що злочин вчинено середньої тяжкості особою, яка вже раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за умисні злочини та вчинила новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення.
В доповненні до апеляції прокурор просить виключити із вступної частини вироку суду першої інстанції посилання на судимість ОСОБА_3 від 20.06.2001 року у зв'язку із звільненням останнього по відбуттю строку покарання та погашення її в установленому законом порядку. Також, просить постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді 2 - х років позбавлення волі, без застосування положень ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію з доповненнями, перевіривши справу та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку місцевого суду, підтверджені зібраними по справі та перевіреними судом доказами.
Так, ОСОБА_3 показував, що 14.03.2011 року, знаходячись біля буд. № 26 по вул. Ярославській в м. Черкаси, він знайшов поліетиленовий пакет з наркотичним засобом «канабіс», який зберігав при собі та перевозив і який був у нього вилучений працівниками міліції 17.03.2011 року.
В кінці січня 2012 року неподалік буд. № 32 по вул. Ярославській в м. Черкаси він знайшов металевий предмет, який з метою самозахисту носив при собі, а 08.02.2012 року з цим предметом був затриманий працівниками міліції.
Даними протоколів особистого огляду, огляду предметів, висновками експертиз, що вилучена речовина є наркотичним засобом - канабіс, висушеною вагою 14,20 г., а вилучений металевий предмет являється холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом.
Колегія суддів вважає встановленим і доведеним, що ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав, перевозив наркотичні засоби без мети збуту та носіння ним холодної зброї без передбаченого законом дозволу, що кваліфікується за ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 263 КК України.
При призначенні покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щиросердне визнання ОСОБА_3 своєї вини та щире каяття, сприяння слідству в розкритті злочину, незадовільний стан здоров'я, відсутність тяжких наслідків від вчиненого ним злочину як для держави так і для суспільства та відсутність обтяжуючих його відповідальність обставин.
Але при цьому колегія суддів судової палати також вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування до засудженого ОСОБА_3 положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Перевірені матеріали справи та досліджені доводи апеляції з доповненнями дають підстави вважати, що призначене покарання ОСОБА_3 не є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, а тому воно є несправедливим внаслідок неправильного застосування кримінального закону.
Крім цього, судом першої інстанції ОСОБА_3 було призначено покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України. По за увагою суду залишилася та обставина, що нові злочини ОСОБА_3 було вчинено під час його умовно-дострокового звільнення, оскільки його 15.04.2010 року було звільнено умовно-достроково від відбування призначеного покарання згідно постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2010 року на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк 1 рік 13 днів, а новий злочин ним скоєно - 14.03.2011 року, тобто під час його умовно-дострокового звільнення.
Отже, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного вироку було порушено вимоги п. 26 ПП ВСУ від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ( із відповідними змінами згідно ППВСУ №18 від 10.12.2004 року) згідно якого особі, яка вчинила новий злочин в період умовно-дострокового звільнення, суд зобов'язаний призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема і тоді, коли за останнім за часом вироком було призначено більш м'яке покарання, що на думку колегії суддів має місце у доному конкретному випадку. У таких випадках звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_3 покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
Перевірені матеріали та досліджені доводи апеляції з доповненнями дають підстави вважати, що призначене покарання ОСОБА_3 не є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, а тому колегія суддів вважає, що воно є несправедливим в силу неправильного застосування кримінального закону.
Враховуючи попередню судимість ОСОБА_3, після якої він належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисні злочини середньої тяжкості, колегія суддів вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання у виді реального позбавлення волі, оскільки вказані злочини вчинені ним в період умовно-дострокового його звільнення (див. довідка про судимість в мат. справи а.с. 70 т.2). ОСОБА_3 раніше судимий 12.12.2007 року Черкаським районним судом Черкаської області за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 15.04.2010 року постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2010 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк - 1 рік 13 днів. А тому колегія суддів вважає за необхідне остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у відповідності до вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків, підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.
ОСОБА_3 раніше судимий 12.12.2007 року Черкаським районним судом Черкаської області за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і 15.04.2010 року постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2010 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк - 1 рік 13 днів і на день винесення даного вироку не відбув призначене покарання у вигляді 1 року 13 днів позбавлення волі, а тому колегія суддів вважає необхідним згідно з вимогами ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за невідбутим вироком від 12.12.2007 року .
Також, судом першої інстанції в оскаржуваному вироці було зазначено у вступній його частині посилання на судимість ОСОБА_3 згідно вироку Соснівського райсуду м. Черкаси від 20.06.2001 року за ст. 212 КК України на чотири місяці позбавлення волі. Однак, згідно вимоги ГІБ від 21.03.2011 р. №3251 (а.с. 70 - зворотній аркуш т.2) останній 19.07.2001 року був звільнений по відбуттю строку покарання, а тому згідно вимог ст. 89 КК України вказана судимість є погашеною. А тому, із вступної частини вироку суду першої інстанції підлягає виключенню посилання на судимість ОСОБА_3 за ст. 212 КК України від 20.06.2001 року.
В зв'язку з викладеним, апеляція із доповненням прокурора підлягає до часткового задоволення із скасуванням даного вироку місцевого суду та постановленням нового.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а :
Апеляцію прокурора з доповненнями задоволити - частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України покарання у виді 1 року 2 - х місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України - 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 року 2-х місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупнісю вироків до призначеного покарання ОСОБА_3 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 12.12.2007 року у вигляді 4-х (чотирьох) місяців позбавлення волі і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 6-ти (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання, тобто з 27.06.2012 року.
Виключити з вступної частини вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2012 року посилання на судимість ОСОБА_3 за ст. 212 КК України згідно вироку Соснівського райсуду м. Черкаси від 20.06.2001 року.
В решті частини вирок суду залишити без змін.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню - тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі УДДУПВП в Черкаській області.
Вирок суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Черкаської області протягом одного місяця з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_3, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку на руки.
Головуючий
Судді