Судове рішення #26846377



Справа № 2-774/11

Номер провадження 2/1716/120/2012


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року Рівненський районний суд Рівненської області


в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Алексейчук Ю.М.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки, адвоката ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки, адвоката ОСОБА_4


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди ,завданої злочином,


в с т а н о в и в :


Позивачка звернулася з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що в серпні 1998 року, ОСОБА_3, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, усно домовилася з нею, позивачкою, про продаж будинку АДРЕСА_1, отримала від неї як розрахунок за будинок 3350 доларів США, заволоділа цими грошима шляхом обману, в подальшому заперечуючи факт отримання грошей та продавши вищезазначений будинок іншій особі. 14 червня 2001 року прокурором Рівненського району по факту шахрайства порушено кримінальну справу за ст.143 ч.2 КК України, яка пізніше була перекваліфікована на ст.190 ч.2 КК України. Постановою Рівненського районного суду від 16.06.2010 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була закрита у зв'язку із закінченням строків давності, яку ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28 вересня 2010 року було змінено і виключено з мотивувальної частини постанови вказівку про те, що постанова про закриття кримінальної справи не має приюдиційного значення при вирішенні судом цивільно-правового спору, а в решті постанова Рівненського райсуду залишена без змін. Діями ОСОБА_3 їй спричинена матеріальна і моральна шкода, яку вона просить стягнути, а також просить стягнути судові витрати.

В суді позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві і пояснила суду, що в липні 1998 року вона домовилася з відповідачкою про купівлю будинку, який остання успадкувала після смерті своїх батьків. Спочатку виставлялась ціна за будинок 7000 доларів США, але будинок був старий, потребував ремонту, тому домовилися про купівлю-продаж будинку за 3350 доларів США. Поселившись з дозволу ОСОБА_3 в будинок, продала свою квартиру і в жовтні 1998 року передала відповідачці обумовлену суму грошей за будинок в присутності свідків, про що вона надала відповідну розписку. До нотаріуса в цей день не пішли, бо була неділя, потім відповідачка відмовлялася йти до нотаріуса, мотивуючи тим, що в неї ще не переоформлена спадщина на її ім'я. Проживаючи в будинку з 31.08.1998 року по 25.03.2009 року, сплачувала комунальні платежі. В листопаді 1998 року перший раз приїхав ОСОБА_5 і сказав дати 4000 доларів США. Пізніше виявилося, що відповідачка повторно продала будинок саме ОСОБА_5 Почалися судові тяжби. Лише у вересні 2010 року було закінчено розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 Злочинними діями відповідачки їй спричинено матеріальну шкоду в сумі 26733 гривні, що є еквівалентом 3350 доларів США, яку просить стягнути. Крім того, їй спричинена моральна шкода, оскільки вона була обманута відповідачкою, залишилася без житла, дізнавшись, що будинок продано повторно, отримала сильний стрес, нервове потрясіння, тяжко захворіла, була прикута до ліжка і отримала групу інвалідності, проживши в будинку 10 років, була виселена з нього без надання іншого житла і вимушена з сім'єю винаймати житло. Моральну шкоду оцінює в 100000 гривень і також просить стягнути.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві і в тих поясненнях, які надала позивачка у суді. Вважає, що позов є обгрунтованим і відшкодуванню підлягає матеріальна шкода, завдана злочинними діями відповідачки. Хоча кримінальна справа відносно ОСОБА_3 закрита за строками давності, але ця обставина не є реабілітуючою. Вважає, що позивачка не пропустила строку позовної завності, оскільки остаточне рішення у кримінаольній справі було прийняте Апеляційним судом Рівненської області 28 вересеня 2010 року і саме з цього часу для позивачки розпочався строк позовної давності. З позовом же позивачка звернулася до суду 13.12.2010 року. Діями ОСОБА_3 позивачці спричинено і моральну шкоду, яка також підлягає відшкодуванню. Тому просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнали і суду пояснила, що в 1998 році вона вирішила продати будинок АДРЕСА_1, який успадкувала після смерті матері. Стартова ціна за будинок виставлялась 10000 доларів США, але домовилися продати за 7250 доларів США. В серпні 1998 року у вищезазначений будинок вселилася сім'я ОСОБА_1 Коли вона підготувала усі документи, позивачка почала говорити за ціну 3350 доларів США, але раніше про таку суму ніхто не домовлявся. Більше року їздила до позивачки і просила, щоб відділи гроші за будинок, але вони грошей не давали. Зверталась до нотаріуса, писала листи позивачці з проханням укласти договір купівлі-продажу будинку і сплатити за нього гроші, але вони цього не зробили. Тому 28.12.1999 року продала будинок вдруге, оскільки позивачка сказала, що не буде купувати будинок, так як немає грошей. Будь-яких грошей за будинок у позивачки не брала, розписки не писала і не підписувала. За комунальні послуги сплачувала ОСОБА_1, бо проживала в будинку. Зараз в будинку ніхто не проживає. Вважає, що ніякої шкоди, ні матеріальної, ні моральної, позивачці не спричинила. Просить в позові відмовити.

Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_4 позов також не визнав, підтримав пояснення відповідачки. Вважає, що позов є безпідставним, оскільки, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України не встановлена вироком суду. Кримінальна справа відносно неї постановою Рівненського райсуду від 16 червня 2010 року провадженням закрита за сплином строків давності і ця постанова не має приюдиційного значення, так як згідно норм ЦПК приюдиційне значення має лише вирок суду. Також на його думку, позивачка пропустила строк позовної давності, який для неї розпочався з 28.12.1999 року, коли будинок було продано вдруге. Просить в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він до 2005 року працював дільничним інспектором міліції і йому відомо про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу будинку і був спір за кошти. Проводилися перевірки, ОСОБА_3 і її чоловік казали, що їм було дано завдаток за будинок, який не повертається. Тоді проводилися перевірки, були свідки які стверджували, що ОСОБА_1 відділа для ОСОБА_3 завдаток. За перевірками приймалися процесуальні рішення. Більш детальні подробиці йому не відомі.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що їй відомо про те, що ОСОБА_3 продавала будинок ОСОБА_1 Свої гроші в сумі 3350 доларів США, які позивачка повинна була віддати за будинок, ОСОБА_1 зберігала в неї. Зазначила, що кошти за будинок позивачка віддавала відповідачці у її присутності, ніяких претензій не було.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 мала квартиру, яка знаходилася на вулиці 1-го Травня. Коли ОСОБА_1 їй зателефонувала і сказала, що хоче придбати будинок на АДРЕСА_1, вона, будучи в с.Зоря, зайшла до того будинку, щоб його подивитися. Будинок був в занедбаному стані, тому порадила ОСОБА_1 його не купувати. Але вона її не послухала і з дозволу ОСОБА_3 поселилася в будинок, розпочала ремонт. Потім позивачка зателефонувала і сказала, що продали квартиру за 4100 доларів США. В жовтні 1998 року приїхала відповідачка і забрала гроші за будинок, але документів на нього для ОСОБА_1 не віддала і до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу не пішла. ОСОБА_1 не могли домовлятися за суму 7250 чи 10000 доларів США, оскільки в них не було ні грошей, ні майна. Вони планували купити будинок лише за таку суму, яку б змогли виручити, продавши свою квартиру. Потім відповідачка продала квартиру ОСОБА_5 і ОСОБА_1 з сім'єю фактично залишилась без житла. Разом з ОСОБА_1 їздила в м.Здолбунів до ОСОБА_3 з проханням вирішити цей спір в добровільному порядку. Відповідачка не заперечувала, що взяла гроші за будинок від ОСОБА_1, але сказала, що не може їх віддати, так як купила квартиру дочці. Пообіцяла, що як тільки у неї будуть гроші, то вона їх віддасть позивачці. В одному із судових засідань при розгляді інших справ, відповідачка просила доплатити за будинок ще 1000 доларів США, щоб вирішити спір, потім цю суму збільшила і вони так ні до чого і не договорилися. На її думку, це була спланова ОСОБА_3 афера.

Допитана як свідка ОСОБА_10 суду показала, що 31 серпня 1998 року ОСОБА_3 віддала ОСОБА_1 ключі від будинку і після поселення ОСОБА_1 одразу розпочала ремонт, так як будинок перебував у поганому стані. Приблизно через 3 місяці появився невідомий чоловік з двома хлопцями і почали погрожувати ОСОБА_1 розправою, якщо остання не віддасть повну суму грошей за хату. ОСОБА_1 продала квартиру за 4100 доларів США. Більшої суми грошей у них не було, тому й домовлялися купити будинок за суму, яка б не перевищували суми, вирученої від продажу квартири. Отримавши гроші за будинок, ОСОБА_3 не віддала позивачці документи на нього і не оформила договір купівлі-продажу. А потім продала будинок ОСОБА_5 ОСОБА_1 з сім'єю прожила в будинку років 10-11, а потім їх виселили представники державної виконавчої служби, оскільки за рішенням суду ОСОБА_5 є власником будинку. Разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_8 їздила в м.Здолбунів до ОСОБА_3, яка під час зустрічі не заперечувала того, що взяла у ОСОБА_1 гроші за будинок, однак сказала, що повернути їх не може, так як витратила, і пообіцяла повернути гроші, як тільки вони у неї будуть.

Свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що знає ОСОБА_3 давно, жив з нею по сусідськи, ходили разом до школи і йому було відомо про те, що вона продає будинок. Одного разу, осінню, під вечір (року не пам'ятає) він зайшов до будинку ОСОБА_3, побачив там ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 і бачив як відповідачці передавались гроші за будинок. Яка була сума він не пам'ятає. Знає, що позивачка довгий час проживала в будинку, а зараз там ніхто не проживає.

Судом встановлено, що в серпні 1998 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 домовилися про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1, який ОСОБА_3 успадкувала після смерті своєї матері. Відповідачка передала позивачці ключі від будинку і в серпні 1998 року позивачка разом із сім'єю переселилися в будинок і розпочали там ремонт. В цьому будинку позивачка проживала приблизно 10 років, що підтверджується поясненнями сторін та свідків.

Також встановлено, що в жовтні 1998 року позивачка передала відповідачці ОСОБА_3 гроші за купівлю будинку в сумі 3350 доларів США, що також підтверджується поясненнями позивачки і показами свідків. Крім того, цей факт також стверджується і розпискою, оригінал якої знаходиться в матеріалах кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.190 ч.2 КК України (а.с.179), яка досліджувалася судом при розгляді даної цивільної справи.

Тому суд не може взяти до уваги посилань відповідачки на те, що вона ніяких грошей у позивачки не брала, а також не писала розписки і не підписувала її і оцінює їх критично, оскільки в матеріалах згаданої вище кримінальної справи (а.с.191-193) є висновок експертів № 73 від 03.09.2008 року, згідно якого підпис виконаний навпроти прізвища "ОСОБА_3" в розписці від 16 жовтня 1998 року, виконаний, вірогідно, ОСОБА_3. Категоричного висновку експертів про те, що підпис у розписці не належить ОСОБА_3 немає.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_3 отримала від позивачки ОСОБА_1 за продаж будинку в АДРЕСА_1 кошти в сумі 3350 доларів США.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що неправомірними діями відповідачки позивачці завдана матеріальна шкода в сумі 26733 грн. (еквівалент 3350 доларів США), а тому ці збитки мають бути відшкодовані саме відповідачкою.

Суд не приймає до уваги посилань відповідачки і її представника, адвоката ОСОБА_4, на те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України не доведена вироком суду, а тому вона не може відповідати за завдану шкоду, оскільки згідно Конституції України особа вважається винною у злочині лише тоді, коли це встанолвлено вироком суду.

Дійсно, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.190 ч.2 КК України постановою Рівненського районного суду від 16 червня 2010 року закрита у зв'язку із закінченням строків давності. Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 28 вересня 2010 року вказана вище постанова Рівненського райсуду змінена. Із мотивувальної частини постанови виключено вказівку про те, що постанова про закриття кримінальної справи не має приюдиційного значення при вирішенні судом цивільно-правового спору, а в решті постанову залишено без змін. Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3 дала свою згоду на закриття кримінальної справи в зв'язку із сплином строків давності.

Закриття кримінальної справи з зазначених підстав не є реабілітуючою ознакою і не може звільняти ОСОБА_3 від відшкодування завданих нею збитків.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що діями відповідачки позивачці завдана моральна шкода, оскільки позивачка була обманута відповідачкою, залишилася без житла, дізнавшись, що будинок продано повторно, отримала сильний стрес, нервове потрясіння, тяжко захворіла, була прикута до ліжка і отримала групу інвалідності, проживши в будинку 10 років, була виселена з нього без надання іншого житла і вимушена з сім'єю винаймати житло, за час довготривалих судових тяжб постійно відчувала приниження, несла додаткові матеріальні затрати. Суд вбачає вину ОСОБА_3 у спричиненні моральної шкоди позивачці, а тому відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України завдана позивачці моральна шкода підлягає до відшкодування. Однак, суд вважає, що оцінка позивачкою моральної шкоди в 100000 гривень є завищеною, тому вважає, що у відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 10000 гривень. Тобто, в цій частині позов підлягає до часткового задоволення.

Отже, суд вважає, що в наявності є порушення права позивачки, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Суд не погоджується з позицією відповідачки і її представника відносно того, що позивачка пропустила строк позовної давності. Предметом спору є відшкодування шкоди, завданої злочином. Лише у вересні 2010 року було прийняте остаточне рішення у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.190 ч.2 КК України і саме з цього часу позивачка дізналася про порушення свого права і саме з вересня 2010 року у неї розпочався плин строку позовної давгності. Вона ж звернулася до суду 13 грудня 2010 року. Заяву відповідачки про застосування строку позовної давності суд розцінює як фактичне визнання нею позову, але вона в такий спосіб бажає уникнути відшкодування завданих збитків.

В зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.84 ЦПК України з відповідачки належить стягнути витрати на правову допомогу, понесені позивачкою у зв'язку з розглядом справи, а відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути судовий збір, від сплати якого була звільнена позивачка при подачі позову до суду.


Керуючись ст.ст.57, 59, 84, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -


в и р і ш и в :


Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди ,завданої злочином - задовольнити повністю.


Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:

- матеріальну шкоду в сумі 26733 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять три) гривні, що є еквівалентом 3350 (три тисячі триста п'ятдесят) доларів США;

- моральну шкоду в сумі 10 (десять) тисяч гривень;

- витрати понесені на правову допомогу в сумі 500 (п'ятсот) гривень,

а всього стягнути 37233 (тридцять сім тисяч двісті тридцять три) гривні.


Стягнути з ОСОБА_3 на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, Банк ГУДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 372 (триста сімдесят дві) гривні 33 копійки.


Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.


Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.


Суддя: Остапчук Л.В.


  • Номер: 22-ц/785/5582/15
  • Опис: Делі В.Р. - СК "Україна" про визнання недійсним рішень загальних зборів та поновлення на роботі
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Апеляційний суд Одеської області
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.05.2015
  • Дата етапу: 09.12.2015
  • Номер: 22-ц/804/3755/19
  • Опис: Цивільна справа за позовом Кадухи Ю.В. до Маріупольської міської ради про визнання права власності.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.12.2019
  • Дата етапу: 24.12.2019
  • Номер: 22-ц/4820/1773/21
  • Опис: за заявою ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи: ПАТ «Комерційний банк «Надра», ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Красилівський районний відділ ДВС0 Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), боржник Васильчук Є.А. про заміну сторони виконавчого провадження
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Хмельницький апеляційний суд
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.10.2021
  • Дата етапу: 19.10.2021
  • Номер: ц343
  • Опис: про визнання договору поруки недійсним
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи: залишено без розгляду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.10.2010
  • Дата етапу: 02.03.2011
  • Номер: 2/210/3248/11
  • Опис: визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеним і дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.10.2011
  • Дата етапу: 02.11.2011
  • Номер: 22-ц/804/3755/19
  • Опис: Цивільна справа за позовом Кадухи Ю.В. до Маріупольської міської ради про визнання права власності.
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.12.2019
  • Дата етапу: 20.12.2019
  • Номер: 2/0418/2218/11
  • Опис: про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-774/11
  • Суд: Центральний районний суд міста Дніпра
  • Суддя: Остапчук Л.В. Л.В.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.06.2010
  • Дата етапу: 06.04.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація