(
Справа №22а\3132 Головуючий в суді 1 інстанції Колупаєв В.В. Категорія 69 Доповідач Жигановська О.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Жигановської О.С.
суддів Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.
при секретарі Нечипоренко І.Г. розглянувши в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань про стягнення заборгованості з виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою відповідача
на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 10.04.2006 року
встановив:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначив, що з 19.03.1991 року по 20.11.2004 року проходив службу в Управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області. Останнім місцем служби є Житомирська установа виконання покарань №8. Після звільнення зі служби відповідач неправильно нараховував розмір пенсії, а саме: з врахуванням помилкової 25% надбавки за вислугу років замість 30%. Також, відповідач призначив пенсію в розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення, в той час як потрібно було - 55% згідно положень ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ". Враховуючи наведене, просив стягнути на свою користь: 559 грн. 25 коп. заборгованості по виплаті пенсії за період з 20.11.2004 року по 31.12.2005 року; 600 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена внаслідок тривалої невиплати відповідачем належних йому грошових коштів, що негативно вплинуло на стан здоров'я, рівень життя та інше, а також зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 22.03.2005 року.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 10.04.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного департаменту України з питань виконання покарань на користь ОСОБА_1 558 грн. 25 коп. заборгованості з виплати пенсії; 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано відповідача провести з 22.03.2005 року перерахунок розміру щомісячної пенсії ОСОБА_1
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.03.1991 року проходив службу в Управлінні Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області. Останнім місцем служби була Житомирська установа виконання покарань №8. Позивач звільнений у запас за п.63 "Б" (через хворобу) з 20.11.2004 року відповідно до наказу НОМЕР_1, яким також визначено його вислугу - 15 років, 09 місяців, 07 днів (а.с.5).
В порушення вимог п.п.1,10 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року (з наступними змінами) та Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 року „Про умови забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (додаток №10) позивачу неправильно визначено розмір надбавки за вислугу років 25%. Як особа, що має вислугу понад 15 років, позивач, починаючи з лютого 2004 року має право на 30% даної надбавки. Ці обставини встановлені рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 22.03.2006 року, а тому відповідно до ч.І ст.72 КАС України не доказуються при розгляді даної справи.
Як вбачається з наданого представником відповідача перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с.89), починаючи з 29.04.2006 року відповідачем проводиться виплата пенсії позивачу вже з врахуванням 30% надбавки за вислугу років. Отже, внаслідок неправильного встановлення розміру надбавки за вислугу років за період з 20.11.2004 року по 28.04.2006 року позивачу було недоплачено 383 грн. 70 коп. пенсії, виходячи з різниці між 25% надбавкою - 47грн.88 коп. та 30% надбавкою - 57грн.45 коп.
Представник відповідача пояснила в судовому засіданні, що включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 30% надбавки за вислугу років відбулось лише на підставі вищезгаданого рішення суду, а не з ініціативи відповідача, який не згоден з таким розміром даної надбавки. Тому з метою захисту можливого порушення в майбутньому прав позивача на отримання даної надбавки у встановленому законом розмірі, суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача проводити перерахунок пенсії з врахуванням 30% названої надбавки.
Що стосується вирішення спору про відшкодування моральної шкоди, то позивач не довів наявність такої шкоди належними та допустимими доказами. Як вбачається з наказу НОМЕР_1 ОСОБА_1 був звільнений в запас, а не у відставку, тому дія ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" на нього не поширюється і відповідач правильно визначив пенсію ОСОБА_1 у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення. Отже, дані позовні вимоги є необгрунтованими і суд 1 інстанції безпідставно їх задовольнив.
Враховуючи наведене постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
Керуючись ст.ст.160,195,198,202,205,207,212,254 КАС України,- апеляційний суд постановив:
Апеляційну скаргу Державного департаменту України з питань виконання покарань задовольнити частково.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 10.04.2006 року скасувати та ухвалити нову постанову. Стягнути з Державного департаменту України з питань виконання покарань на користь ОСОБА_1 383 грн. 70 коп. заборгованості по виплаті пенсії. Зобов'язати Державний департамент України з питань виконання покарань проводити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розміру надбавки за вислугу років - 30%.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.