Справа № 232/403/12

1/232/516/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2012 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді Гайду Г. В.

секретаряПіскун О.О.

за участі прокурораМанзій І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Суворово Тульчинського району Вінницької області, українки, не заміжньої, не працюючої, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 04.09.2012 приблизно о 16.00 год. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, де вона винаймає кімнату у власниці квартири ОСОБА_4, знаючи що ОСОБА_4 у серванті зберігає грошові кошти, з метою легкої наживи та корисливих спонукань, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи із корисливого мотиву, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що кошти належать ОСОБА_4, з метою звернення чужого майна на свою користь, переслідуючи мету злочинного збагачення, впевнилась, що за її діями не спостерігають сторонні особи, таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку грошей в сумі 2200 гривень. Після чого, викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2200 гривен.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину визнала повністю та суду надала наступні показання, що 22.08.2012 вона приїхала до м. Вінниці на навчання на курси перукарів. Навчання мало проходити в учбовому комбінаті, що розташований в м. Вінниці по вул. Володарського, 47. Так як у м. Вінниці у неї не має постійного місця проживання, директор даного комбінату порекомендувала їй звернутись за адресою АДРЕСА_1, де проживає жінка пенсіонерка та вона може здати їй кімнату у своїй квартирі. Вона погодилась на дану пропозицію та пішла за вказаною адресою. Там вона познайомилась з власницею квартири, яку звати ОСОБА_4 та домовили з останньою, що буде винаймати у неї кімнату та за проживання буде платити 450 гривень за місяць. В той же день її батьки, які приїздили разом з нею, заплатили ОСОБА_4 гроші в сумі 450 гривень та вона залишилась у квартирі. Коли ОСОБА_4 отримала гроші ОСОБА_3 бачила, що вона дістала з серванту сумку жіночу та поклала туди гроші.

Так, 04.09.2012 вона з ранку знаходилась на заняттях, у другій половині дня вона була дома. Приблизно о 16.00 год. ОСОБА_4 вийшла з квартири та пішла у підвал. Саме тоді вона вирішила викрасти у ОСОБА_4 гроші, які зберігались у серванті у тій кімнаті, де вони спали. Після чого вона підійшла до серванту та з верхньої полиці дістала сумочку жіночу чорного кольору, відкрила її та дістала портмоне коричневого кольору в середині якого знаходились різні документи на ім'я ОСОБА_4, а саме паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, трудова книжка, пенсійне посвідчення, також у сумці були гроші у сумі 2200 гривень купюрами різного номіналу -по 100, 200, 500 грн. Вона забрала гроші в сумі 2200 гривень, а портмоне поклала у сумку та поклала її на місце на верхню полицю серванту. Наступного дня вона вирішила покласти портмоне з якого вона викрала гроші до кімнати сина ОСОБА_4 щоб відвести від себе підозру. Тоді скориставшись тим, що ОСОБА_4 не було у кімнаті, вона витягла з сумки портмоне та поклала його до шафи у кімнаті її сина, а сумку залишила у серванті. Викрадені гроші вона витратила на власні потреби. Про те, що вона викрала гроші вона нікому не розповідала.

Також, як зазначила ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру до неї не має у зв'язку із тим, що шкоду відшкодувала в повному обсязі.

Заслухавши думку підсудної ОСОБА_3 думку прокурора, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Також, судом з'ясовано чи правильно розуміє підсудна ОСОБА_3 та інші учасники судового розгляду, зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Одночасно, підсудній ОСОБА_3 роз'яснено, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Вислухавши показання підсудної ОСОБА_3 перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України -тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної ОСОБА_3 та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судима (а.с. 49 ), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 48), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 50 ).

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_3 суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудної ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи у сукупності суд вважає, що підсудній ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (у редакції 1960 року) та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Речові докази по кримінальній справі, а саме:

· Паспорт, пенсійне посвідчення, довідка про інвалідність, які перебувають на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - залишити останній.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: