Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
24 жовтня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді...................................... Романова О.В.,
суддів............................................... Моніча СП. та Яковлева СВ.,
з участю
прокурора....................................................... Турської В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2006 року.
Цією ухвалою суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючої, пенсіонерки, вдови, немаючої неповнолітніх дітей на утриманні, АДРЕСА_1, раніше несудимої, у скоєнні злочину, передбаченого ст.310 ч.2 ЮС України, повернуто прокурору Романівського району Житомирської області на додаткове розслідування.
Запобіжний захід щодо підсудної ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в квітні 2006 року на своїй присадибній земельній ділянці, розташованій АДРЕСА_1, вона незаконно посіяла і вирощувала без мети збуту 563 рослини снотворного маку, які 26 липня 2006 року були виявлені та вилучені у неї з присадибної ділянки працівниками міліції.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи по суті обвинувачення за своєю ініціативою поставив питання про направлення справи на додаткове розслідування з мотиву істотного порушення кримінально-процесуального
Справа № 11 - 773 / 2006 Головуючий у суді 1-ої інстанції Кравчук В.П.
Категорія стЛ 0 ч.2 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев СВ.
закону, допущеного під час досудового слідства, що виключає постановления вироку, оскільки : щодо підсудної не була порушена кримінальна справа, а порушена щодо ОСОБА_1 ( а.с. 1 ) ; згідно постанови про притягнення як обвинуваченої від 21 серпня 2006 року було пред'явлено обвинувачення за ст.ЗЮ ч.2 КК України ОСОБА_1 ( а.с.42 ).
Підставою для даного висновку суду стали дані копії паспорту НОМЕР_1, виданого 17 березня 1998 року Дзержинським РВ УМВС України в Житомирській області на ім'я підсудної у справі - ОСОБА_1, які були досліджені в судовому засіданні (а.с.65, 67зв. - 68 ).
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування прийнятого судом рішення та направлення справи до того ж суду для продовження розгляду справи по суті, так як: -відповідно до положень ст.273 КГЖ України суддя повинен був винести
постанову, а не ухвалу про повернення справи на додаткове розслідування ; - в постанові про притягнення як обвинуваченої та в обвинувальному висновку
по справі зазначено, що злочин скоїла ОСОБА_1 ; -в ході досудового слідства ОСОБА_1 винною себе визнавала повністю, щиро каялась у вчиненому та неодноразово давала
показання про обставини вчинення інкримінованого їй злочину ; -особу підсудної встановлено і це посвідчують дані копій форми № 1 та паспорту, які є в справі.
На думку автора апеляції допущені досудовим слідством опечатки в документах не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування відповідно до ст.281 КПК України, оскільки такі порушення можливо усунути в ході судового слідства шляхом винесення постанови про уточнення анкетних даних про особу підсудної в порядку ст.273 ч.2 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, яка підтримала подану апеляцію з мотивів, викладених у ній, та звернула увагу на невідповідність рішення суду стадії кримінального процесу, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про істотне порушення досудовим слідством норм кримінально-процесуального закону та неможливість усунути судом допущену неправильність досудового слідства є обгрунтованими. При цьому суд також об'єктивно врахував роз'яснення Верховного Суду України, які містяться у п.п.З, 8 постанови Пленуму "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року № 2.
Так, судом було безспірно встановлено, що справа не була порушена відносно ОСОБА_1, а щодо іншої особи. Тому всі послідуючі процесуальні дії та документи досудового слідства не можуть бути визнані законними та допустимими.
Посилання автора апеляції про можливість усунення допущеної неправильності досудового слідства шляхом винесення постанови про уточнення даних про особу підсудної суперечить вимогам ст.273 КПК України, так як дана норма закону регулює порядок вирішення питань, які стосуються виключно судового розгляду справи.
Невирішення судом даного питання на стадії попереднього розгляду та невідповідність назви процесуального документу суду не дають колегії суддів підстав для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2006 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ЗЮ ч.2 КК України на додаткове розслідування прокурору Романівського району Житомирської області - без зміни.