Справа № 11-794 2006 р.                                         Головуючий у 1 інстанції Заїка Г.М.

Категорія: ст.185 ч.З КК України                      Доповідач: Михайловський В.І.

УХВАЛА ІменемУкраїни

31 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                         Романова О.В.

суддів                                     Михайловського В.І.,

Широкопояса Ю.В..

прокурора        Глазунова С.В.

розглянула у відкритому судовом засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець і житель м. Бердичева Житомирської області, громадянин України, судимий: вироком Бердичівського міського суду від 27.06.2000 року за ст. 140 ч.2 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком цього ж суду від 11 березня 2003 року за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Бердичівського міськрайонного суду від 3.11.2005 року на 7 місяців 14 днів, засуджений за ст. 185 ч.З КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 ч.І КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бердичівського міськрайонного суду від 11 березня 2003 року остаточно визначено засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді З (трьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу залишена попередня - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахується з 14 січня 2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 847 гривень матеріальної шкоди.

Речові докази по справі залишено потерпілим.

Згідно вироку, ОСОБА_1 5 січня 2006 року біля 20 години через розбите ним вікно проник у будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: дублянку вартістю 300 гривень, електрочайник, музичний центр "Самсунг" та інше майно на загальну суму 3375 гривень.

Повторно, ОСОБА_1 7 січня 2006 року близько 16 години, проник через вхідні двері у квартиру АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_2: програвач "Сатурн", аудіомагнітофон ЛЖ, гроші у сумі 500 гривень, дитячий портфель, чотири пульти дистанційного управління та інше майно на загальну суму 2.211 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити йому покарання, визначене судом першої інстанції.

В обгрунтування апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що він хворіє туберкульозом, його мати є інвалідом 3 ^і групи, у зв'язку з чим він просить знайти підстави для пом'якшення призначеного покарання, або скорочення відведеного засудженому часу на виправлення.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Покарання засудженому призначено судом у відповідності до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_1 та обставин справи, передбачених ст.ст. 66,67 КК України.

Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 раніше двічи притягався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення корисливих середньої тяжкості і тяжкого злочинів, після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі повторно вчинив тяжкий, корисливий злочин з проникненням у чуже житло. Саме з урахуванням вищенаведених обставин та характеристики особи засудженого ОСОБА_1 суд обгрунтовано призначив йому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією кримінального закону, обгрунтовано застосувавши ст. 71 ч.І КК України.

Наявність певного захворювання у засудженого та інвалідність його матері не є обов'язковими підставами для пом'якшення призначеного покарання і не перешкоджають його відбуттю в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та пом'якшення йому призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2006 року щодо нього - без зміни.