Справа №22 -ц -1018 - 2006р.                           Головуючий у І інстанції Гаврилова ГЛ.

Категорія -38                                                                                     Доповідач Ігнатоля Т. Г.

РІШЕННЯ Іменем      України

31 жовтня 2006 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах    Апеляційного суду Донецькоі області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г. суддів Власенко Л.І., Трушкова М.М. з участю секретаря Лепеха А.С. розглянувши   у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі     справу   за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою відповідача на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 7 серпня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, посилаючись на те, що з липня 2002 року після народження дитини шлюбні відносини між ними були припинені і відповідач ніякої участі у вихованні та утриманні дитини не приймав і не приймає.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду М.Маріуполя Донецької області від 7 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений. ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з передачею її на виховання матері ОСОБА_1

З відповідачаОСОБА_2. стягнуто судовий збір в розмірі 8,50 грв. і витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грв.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2. та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення позивачки ОСОБА_1 та її представника, які просили відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з п.2 ч.І ст.16 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Задовольняючи позов, суд зазначив у рішенні, що позивачкою доведений той факт, що відповідач від виховання дитини самоусунувся, її долею не цікавиться, має заборгованість по виплаті аліментів, а тому є підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню і утриманню дитини.

Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду суперечить фактичним обставинам справи і не відповідає вимогам закону.

Як вбачається з пояснень відповідача в судовому засіданні сімейні відносини з позивачкою були припинені до народження дитини внаслідок неприязних відносин між ним та матір"ю позивачки. Після припинення шлюбних відносин вони стали проживати окремо   і позивачка і її мати заборонили йому бачиться з дитиною, але він намагався спілкуватися з позивачкою та дитиною, приніс для дитини дитячу краватку, приносив гроші для дитини. Позивачка заявляла, що їй нічого від нього не треба і звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів. Однак, йому про це стало відомо тільки у травні 2005 року, він послав по пошті гроші, які повернулися, а з листопада 2005 року він став регулярно виплачувати на утримання дитини по 300 грв.

Зазначені обставини не спростовані і частково знайшли підтвердження в поясненнях самої позивачки, її матері ОСОБА_3., у поясненнях свідків ОСОБА_4 (а.с. 43 зв.л.- 44), ОСОБА_5.(а.с. 51-52).

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду про ухилення відповідача від юридичного обов"язку по вихованню дитини не відповідає, як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону, який пов"язує можливість позбавлення батьківських прав відносно дитини тільки при наявності такої поведінки батька , при якій він ні усно, ні письмово не спілкується з нею, не проявляє про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість. У даному випадку судом встановлено, що сторони не проживали разом, позивачка проживала з батьками, з якими у відповідача не склалися стосунки, і він не міг безперешкодно спілкуватися з дитиною; що з 2005 року він сплачує на утримання дитини аліменти.

Крім того, у відповідності з роз'ясненнями Верховного суду України, які містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12 червня 1998 року ,. Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім"ю України" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов"язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного всебічного й об"єктивного з"ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про позбавлення відповідача батьківських прав з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, даних про його особу є необгрунованим.

Оскільки суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст.303,307, 309 , 313-314 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 7 серпня 2006 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги   безпосередньо до Верховного Суду України.