Справа № 22-9229- 2006 p. Головуючий 1 інстанції Мірошниченко В.В.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А
судів : Зінов"євої А.Г., Олейникової Л.С.,Бабакової Г.А.,
при секретарі Іванова В.М.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька на рішення Петровського районного суду міста Донецька від 8 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі міста Донецька про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров"я,
ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Петровського районного суду міста Донецька від 8 серпня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 16000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду позивачеві виплачуються всі необхідні страхові виплати. Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача наполягав на скарзі. Позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості і під час роботи внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання вібраційну хворобу, яка виявлена у нього 1 лютого 2005 року. Висновком МСЕК від 8 лютого 2006 року у зв"язку з вказаним професійним захворюванням йому встановлено втрату 40 % працездатності. Крім того, 23 січня 2004 року під час виконання трудових обов'язків його було травмовано і він отримав відкритий перелом 5-го пальця правої кісті, у зв"язку з чим висновком МСЕК від 23 червня 2004 року йому встановлено втрату 5% працездатності. Цю втрату працездатності підтверджено висновком МСЕК від 8 лютого 2006 року. Вказаним рішенням ВТЕК його визнано також інвалідом 3-ї групи. Суд дійшов висновку, що внаслідок професійного захворювання та травми, часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 16000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання та отримав травму, у зв"язку з якими висновком МСЕК від 8 лютого 2006 року йому встановлено втрату 45% працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок пошкодження здоров"я та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від пошкодження здоров"я ,ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і розмір моральної шкоди становить 16000 грн., що відповідає вимогам ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того, відшкодування моральної шкоди у зв"язку з травмою проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Необгрунтовані і
доводи про те, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами. Цей факт підтверджено актом розслідування травми, висновками МСЕК про часткову втрату працездатності та медичними документами про лікування у зв"язку з пошкодженням здоров"я. Доводи про проведення відділенням Фонду інших страхових виплат не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відшкодування моральної шкоди передбачено вказаним Законом незалежно від інших страхових виплат.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 307, 308 , 314 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі місті Донецька відхилити.
Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 8 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.