Справа № 22-9254- 2006 р. Головуючий 1 інстанції Галкш В.М.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Бабакової Г.А.,Олейникової Л.С. при секретарі Іванова В.М.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красноармійську на рішення Красно армійського міськрайонного суду від 4 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Красноармійську про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров"я,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Красноапрмійського міськрайонного суду від 4 серпня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду позивачеві виплачуються всі необхідні страхові виплати. Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача наполягав на скарзі. Позивач у судове засідання не з"явився, заявою просив справу розглянути у його відсутність, його представник ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач з грудня 1999 року працював на шахті "Краснолиманська" водієм вантажного автомобілю. 27 травня 2002 року під час роботи з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав оскольчатий перелом середньої треті, нижньої треті обох кісток правої гомілки зі зсувом, рану лівого колінного суглобу, надбрівної області ліворуч та струс головного мозку. Висновком МСЕК від 26 лютого 2003 року у зв"язку з вказаною травмою йому встановлено втрату 30% працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи, а висновком МСЕК від 25 березня 2005 року підтверджено вказану втрату працездатності. Суд дійшов висновку, що внаслідок травми та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 10000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач під час виконання трудових обов'язків 27 травня 2002 року отримав травму, у зв"язку з якою висновком МСЕК від 26 лютого 2003 року , а потім висновком МСЕК від 25 березня 2005 року йому встановлено втрату 30% працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок травми та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від пошкодження здоров"я ,ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і розмір моральної шкоди становить 10000 грн., що відповідає вимогам ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того, відшкодування моральної шкоди у зв"язку з травмою проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Необгрунтовані і
доводи про те, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами. Цей факт підтверджено актом розслідування травми, висновками МСЕК про часткову втрату працездатності та медичними документами про лікування у зв"язку з пошкодженням здоров"я. Доводи про проведення відділенням Фонду інших страхових виплат не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відшкодування моральної шкоди передбачено вказаним Законом незалежно від інших страхових виплат.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 307, 308 , 314 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Красноармійську відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 4 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.