Справа № 1716/3228/2012

Номер провадження 1/1716/259/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Коробова С.О.

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.

з участю прокурора Демидюка І.В., з

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Волошки Рівненського району Рівненської області, який має повну загальну середню освіту, не працює, раніше не судимий, проживає по АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, справа відносно якого виділена в окреме провадження, 6 червня 2012 року близько 22 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території подвір`я ОСОБА_3, що знаходить по АДРЕСА_2 Рівненського району Рівненської області, групою осіб шляхом вільного доступу вчинили незакінчений замах на крадіжку 69 кг брухту чорного металу загальною вартістю 144 грн. 90 копійок, з розрахунку 2 грн. 10 коп. за 1 кг металобрухту чорного металу, але дії по викраденню не закінчили з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані сторонньою особою.

Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні незакінченого замаху на крадіжку за попередньою змовою групою осіб. Суду показав, що за попередньою змовою з ОСОБА_2 6 червня 2012 року близько 22 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території подвір`я ОСОБА_3, що знаходить по АДРЕСА_2 Рівненського району Рівненської області, намагалися викрасти брухт чорного металу. Пояснив, що дії по викраденню вони не вчинили до кінця з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки були затримані сторонньою особою.

Підсудний погодилися з вартістю викраденого, його ознаками та вагою.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та підсудного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудному роз'яснено, що він, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Суд погоджується з кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України як незакінченого замаху на крадіжку за попередньою змовою групою осіб, оскільки крадіжку намагалися вчинити особи, які заздалегідь, до початку злочину, домовились про спільне його вчинення, однак їхні дії по вчиненню крадіжки не були доведені до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, і підсудні не вчинили усіх дій, які вважали б необхідними для доведення викрадення до кінця.

Призначаючи покарання суд враховує при визначенні його строку підсудному повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, їх щире каяття та активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. При визначенні строку покарання суд також враховує, що підсудний характеризуються позитивно. Суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі за нижньою межею санкції.

З погляду на те, що підсудний щиро кається, раніше не судимий, суд погоджується з думкою прокурора і приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і звільненням його від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк у один рік.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання, призначеного ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі -металобрухт вагою 69 кг -залишити у власності ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.