Справа №2-а-7058/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, щорічної допомоги на оздоровлення та щомісячної грошової допомоги,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації та просить визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, відповідно до вимог ст.ст.37, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" -протиправною.

Крім того, просить зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити на його користь невиплачену допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат та одноразову компенсацію в розмірі 30 мінімальних зпробітних плат, відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , з урахуванням фактично виплачених коштів.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, задовольнити позов відповідно до ст.ст. 30, 37, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, у своїх запереченнях просять відмовити позивачці у задоволені позовних вимог у повному обсязі, розглянути справу за відсутності їх представника.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в порядку письмового провадження подані письмові докази, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено з матеріалів справи позивачка проживає на території радіоактивного забруднення яка відноситься до зони добровільного гарантованого відселення та знаходиться на обліку у відповідача як особа, що отримує допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування та допомогу на оздоровлення.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України № 796-XII від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога інвалідам 3 групи пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати такої допомоги.

Постановою КМ України №562 від 12.07.2005 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено конкретні розміри компенсаційних виплат у визначеній сумі, що суперечить вимогам ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено розмір таких допомог як величину, кратну по відношенню до розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України №107-VI від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"ч.1 ст.37, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена в новій редакції, згідно якої громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Зміни, внесені підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень законів, що визнані неконституційними і є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не може бути оскарженим.

Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.4 Постанови КМ України №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) державних адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Таким чином, до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької райдержадміністрації належить нарахування та виплата позивачці зазначених допомог.

Діяння відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці допомоги у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 23 березня 2011 року по 23 вересня 2011 року та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4 мінімальних заробітних плат слід визнати протиправними й зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачені допомоги, із урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Щодо задоволення вимог стосовно нарахування та виплати одноразової компенсації в розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, суд не знаходить законних підстав.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37, 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ч. 4 ст. 9, ст. ст. 94, 99-100, 158-163, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з урахуванням фактично виплачених коштів, за період з 23 березня 2011 року по 23 вересня 2011 року.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації перерахувати та виплатити Янковській марії Павлівні невиплачену допомогу на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично виплачених коштів.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.