Справа № 2а/2570/3369/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Науково - дослідний ескпертно - криміналістичний центр при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, протиправними наказів та їх скасування, -
В С Т А Н О В И Л А:
31.10.2012 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УМВС України в Чернігівській області) про визнання протиправними дій співробітників УМВС України в Чернігівській області щодо складання висновку службового розслідування від 07.09.2012, визнання протиправними наказів начальника УМВС України в Чернігівській області від 07.09.2012 № 1345 "Про притягнення до відповідальності працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1" і від 14.09.2012 №167 о/с "По особовому складу" та їх скасування. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.09.2012 позивача по телефону викликали до відділу кадрового забезпечення Науково - дослідного ескпертно - криміналістичного центру при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, де повідомили, що відносно ОСОБА_1 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 03.09.2012. На підставі вищевказаного висновку начальником УМВС України в Чернігівській області були прийняті: наказ від 07.09.2012 №1345 "Про притягнення до відповідальності працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1" та наказ від 14.09.2012 №167 о/с «По особовому складу», яким позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Дії відповідача по складанню висновку службового розслідування та накази УМВС України в Чернігівській області вважає протиправними та такими, які підлягають скасування, оскільки про проведення службового розслідування позивача попереджено не було, жодних пояснень не відбиралось, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення проведено з порушення строку накладення дисциплінарного стягнення, вчинене правопорушення було скоєно позивачем не в службовий час, не при виконанні службових обов'язків, не у форменому одязі та не в службовому автомобілі. Також зазначив, що відповідачем фактично було допущено повторне звільнення позивача з органів внутрішніх справ України, оскільки його, згідно наказу начальника УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117 о/с «По особовому складу» вже було звільнено з органів внутрішніх справ України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.
Ухвалою суду від 12.11.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Науково - дослідний ескпертно - криміналістичний центр при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та зазначив, що висновок службового розслідування від 03.09.2012 та накази начальника УМВС України в Чернігівській області від 07.09.2012 №1345 «Про притягнення до відповідальності працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1» та від 14.09.2012 №167 о/с «По особовому складу» були винесені у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області свого представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13.08.2007 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, з 27.10.2011 проходив службу на посаді експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, що підтверджується копією послужного списку ОСОБА_1, наявною в матеріалах справи (а.с.89-91).
30.11.2007 року ОСОБА_1 була складена Присяга працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до якої останній присягав, зокрема з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ (а.с.51).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2012 об 11.38 працівниками ВВБ в Чернігівській області ДВБ МВС України спільно з співробітниками ВДАІ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області у м. Чернігові по вул. Шевченка, біля будинку 101 було зупинено автомобіль «Шкода-Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням експерта НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1, який керував зазначеним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
За дане грубе порушення правил дорожнього руху працівником ВДАІ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області 16.06.2012 о 13 год. 00 хв., відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від пояснень та підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с. 24).
Як вбачається з виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) від 16.06.2012 № 2174 позивач о 14 год. 00 хв. пройшов медичний огляд в КЛПЗ «Обласний наркологічний диспансер» з метою встановлення факту алкогольного сп'яніння (а.с.25).
Згідно вищевказаної виписки, позивачу було встановлено діагноз: психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація неускладнена (алкогольне сп'яніння).
В зв'язку з надходженням 16.06.2012 до ВІОС УКЗ УМВС України в Чернігівській області від оперативного чергового УМВС України в Чернігівській області інформації про скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відносно позивача було проведено службове розслідування. Висновок службового розслідування по факту порушення службової та транспортної дисципліни експертом НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1, був затверджений 05.07.2012 начальником УМВС України в Чернігівській області генералом - майором міліції Михайликом О.Г., яким службове розслідування припинено та зазначено, що рішення щодо винності або невинності експерта НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 буде прийнято після остаточного прийняття рішення судовими інстанціями по адміністративним матеріалам (а.с.28-29).
03.08.2012 постановою Деснянського районного суду м. Чернігова, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. (а.с. 23).
Висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової та транспортної дисципліни експертом НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 від 03.09.2012, затвердженого 07.09.2012 начальником УМВС України в Чернігівській області генералом - майором міліції Михайликом О.Г. службове розслідування було припинено та зазначено, що за скоєння злочину, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, яке виразилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є суспільно небезпечним діянням, експерт НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з органів внутрішніх справ України (а.с.21-22).
Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області генерал - майора міліції Михайлика О.Г. від 07.09.2012 №1345 "Про притягнення до відповідальності працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, яке виразилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є суспільно небезпечним діянням, експерта НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким органом складом (а.с.43-44).
Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області генерал - майора міліції Михайлика О.Г. від 14.09.2012 №167 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта міліції, експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким органом (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) з 17.09.2012 (а.с.45).
Судом також встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1, оригінал якої був досліджений в судовому засіданні, міститься запис про звільнення позивача з 02.07.2012 зі служби в органах внутрішніх справ України, на підставі наказу УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117 о/с (а.с.6).
Рапортом від 02.07.2012 помічник начальника КЗ НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, майор міліції ОСОБА_3 повідомив начальника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, про те, що він о 15 год. 02.07.2012 видав трудову книжку старшому лейтенанту ОСОБА_1, експерту сектору автотехнічних досліджень відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області з помилковим записом про його звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.55).
Листом від 03.07.2012 позивача було повідомлено про видачу йому 02.07.2012 трудової книжки НОМЕР_2 з помилковим записом щодо його звільнення з органів внутрішніх справ та повідомили позивачу, що він не звільнений з органів внутрішніх справ та в зв'язку з цим від нього вимагалось терміново надати трудову книжку до групи кадрового забезпечення НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області для внесення відповідних змін (а.с.56).
Також, згідно довідки завідувача сектору методичного забезпечення НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області Галеєвої А.Є. (а.с.81) позивач перебував на лікарняному: з 04.07.2012 по 13.07.2012 в поліклініці СМЗ УМВС в Чернігівській області (довідка про тимчасову втрату працездатності осіб рядового і начальницького складу ОВС №813); з 16.07.2012 по 18.07.2012 в Чернігівському травмопункті (довідка №651175); з 19.07.2012 по 20.07.2012 в поліклініці СМЗ УМВС в Чернігівській області (довідка №858).
Як вбачається з рапортів та актів, складених посадовими особами НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, наявних в матеріалах справи, позивач за період з 07.08.2012 по 17.09.2012 на службу не виходив. Актами посадових осіб НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 17.09.2012 зафіксовано також факт відмови позивача у дачі пояснень щодо прогулів в період з 07.08.2012 по 17.09.2012 та факт відмови позивача у наданні до групи кадрового забезпечення НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області трудової книжки (а.с. 75,76).
Свідок - ОСОБА_3, помічник начальника з КЗ НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, в судовому засіданні пояснив, що запис до трудової книжки позивача про його звільнення з органів внутрішніх справ був зроблений ним помилково 02.07.2012 о15.00 год. на підставі телефонного дзвінка з УМВС України в Чернігівській області, та позивачу було видано трудову книжку. О 17.00 цього ж дня він дізнався, що позивач не звільнений з органів внутрішніх справ, а тому ним був поданий рапорт начальникові НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області про здійснення помилкового запису до трудової книжки позивача.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Статтею 2 Закону №565-XII встановлено, що основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань;виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Відповідно до статті 3 Закону №565-XII діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Стаття 5 Закону №565-XII передбачає, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
При прийнятті на службу до міліції, згідно статті 17 Закону №565-XII працівники міліції складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Закон №3460-IV) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Закону №3460-IV передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу, дотримуватися норм професійної та службової етики, берегти державну таємницю, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права та обов'язки визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114).
Пунктом 66 Положення №114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ реалізовано відповідачем з порушенням строку, передбаченого Законом №3460-IV, оскільки звільнення посадової особи з органів внутрішніх справ України за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, не є видом дисциплінарного стягнення і є окремою підставою для звільнення, а тому строк, визначений статтею 21 Закону №3460-IV при звільненні зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України на підставі пункту 66 зазначеного Положення не застосовується.
Така думка суду підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України у справах про поновлення на публічній службі, зокрема справа №К25354/10 та справа №2а-15767/09/2670.
Присвоєне позивачу спеціальне звання старший лейтенант відноситься до осіб середнього начальницького складу відповідно до пункту 2 Положення №114.
При цьому, суд зауважує, що поняття вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України законодавством України не визначено, відтак, таке поняття є оціночним, у зв'язку з чим в кожному конкретному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень самостійно визначає, чи є конкретне діяння таким, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2012 №155 (далі - Правила №155) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 за №628/20941 встановлюють, що кожен громадянин України, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, добровільно покладає на себе обов'язок служіння Українському народові й захисту свободи, демократії, законності та правопорядку. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральні зобов'язання, зокрема, бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби (пункти 1.1, 4.1. Правил №155).
Присяга працівника органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382 передбачає, що працівник міліції присягає з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ України, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Суд вважає, що не тільки при виконанні службових обов'язків, а і у повсякденному житті працівник міліції повинен, у тому числі і своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності у громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротися з цими явищами.
А тому посилання позивача на те, що адміністративне правопорушення було скоєно позивачем не в службовий час, не при виконання службових обов'язків, не у форменому одязі та не на службовому автомобілі, суперечить принципам закладеним у тексті Присяги працівника органів внутрішніх справ України та Правил №155 та судом до уваги не беруться.
Крім того, суд зауважує, що позивач був особисто ознайомлений з вказівкою УМВС України в Чернігівській області від 29.03.2012 №2/4-429 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ, недопущення порушень транспортної дисципліни працівниками УМВС України в Чернігівській області», що підтверджується його підписом на копії відомості про ознайомлення особового складу НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області з вищевказаною вказівкою, наявної в матеріалах справи (а.с.54).
Однак, всупереч вищевказаної вказівки УМВС України в Чернігівській області позивач свідомо сів за кермо в стані алкогольного сп'яніння, чим допустив порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Як вже зазначалось раніше, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яке виразилося у керуванні позивачем транспортним засобом, як об'єктом підвищеної небезпеки, в стані алкогольного сп'яніння.
Постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.08.2012, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. позивачем не оскаржена, а отже на час розгляду даної справи є чинною.
Встановлені постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.08.2012 та висновком службового розслідування, складеним посадовими особами НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 03.09.2012 факти позивачем в судовому засіданні не заперечувались.
Суд вважає, що керування позивачем автомобілем в стані алкогольного сп'яніння є вчинком, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України. Даний факт не заперечувався і позивачем в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що факт скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджено, матеріалами службового розслідування, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.08.2012 та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.
Стосовно посилання позивача на той факт, що він з 02.07.2012 звільнений з органів внутрішніх справ та до його трудової книжки був внесений запис про його звільнення на підставі наказу УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117о/с, не береться судом до уваги, виходячи з наступного.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що УМВС України в Чернігівській області наказ від 29.06.2012 №117 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ України працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 не видавав.
Як вбачається з листа начальника НДЕКЦ при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Журавля В.В. від 19.11.2012 №15/10148 наказ УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ України працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 до НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області не надходив (а.с.83).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
З аналізу вищевказаної норми, вбачається, що записи про звільнення вносяться до трудової книжки, виключно на підставі виданого власником або уповноваженим ним органом наказу (розпорядження) про звільнення.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що трудову книжку отримав 02.07.2012, з наказом УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117 о/с про його звільнення він не знайомився, копію наказу не отримував.
Оскільки, наказ УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 №117 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ України працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 не видавався, суд дійшов висновку про його відсутність та про те, що запис про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України, на підставі наказу УМВС України в Чернігівській області від 29.06.2012 № 117о/с, був внесений до трудової книжки позивача помилково.
Помилковість внесення 02.07.2012 до трудової книжки позивача запису про його звільнення з органів внутрішніх справ України також підтверджується показаннями свідка - ОСОБА_3 помічника начальника з КЗ НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, допитаного в ході судового розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо складання висновку службового розслідування від 07.09.2012 є правомірними, а накази начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області генерал - майора міліції Михайлика О.Г. від 07.09.2012 № 1345 "Про притягнення до відповідальності працівника НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1" та від 14.09.2012 №167 о/с "По особовому складу" є такими, що винесені у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та прийнятих наказів.
При вирішені даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Науково - дослідний ескпертно - криміналістичний центр при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, необхідно відмовити повністю за необґрунтованістю.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И Л А:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.
Суддя: Падій В.В.