Справа № 22-8912/2006 Головуючий 1-ї інстанції-Наюк Л.М.
Категорія-42 Доповідач - Єлгазіна Л.П
УХВАЛА
Іменем України
13 жовтня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого-судді- Новікової Г.В. Суддів- Єлгазіної Л.П., Дем,яносова М.В. При секретарі- Білявській І.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у м. Харцизську Департамету Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України на рішення Харцизського міського суду Донецької обл. від 1 серпня 2006 року по цивільній справі за позвною заявою ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у м. Харцизську, треті особи ОСОБА_2, Відділення Державного Казначейства у м. Харцизську - про визнання дій державного виконавця Державної виконавчої служби , акту опису та арешту майна незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
21.08.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася Державна виконавча служба у м.Харцизську Департамету Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України на рішення Харцизського міського суду Донецької обл. від 1 серпня 2006 р , в якій просить рішення суду скасувати і позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог.
На їхню думку суд порушив норми матеріального та процесуального права, бо порядок оскарження дій або бездіяльності державного виконавця регулюється ст.85 Закону України „Про виконавче провадження" та ст.385 ЦПК України, оскільки акт опису та арешту майна було складено 16.03.2006року, але позивачка звернулася до суду 12.04.2006р. і суд не звернув увагу на ці обставини.
10.12.2004р. державним виконавцем було відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого документа згідно заяви стягувана від 09.11.2004року.
Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресами: м.АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану, 26.07.2005р.та 12.10.2005р. направлялися повідомлення про проведення опису та арешту майна. Державна виконавча служба діяла в межах закону та інструкції про проведення виконавчих дій. Позивачка в позові зазначала, що про борг її чоловіка згідно рішення суду, їй відомо зі слів чоловіка.
Проникнення до житла позивача було здійснено на підставі постанови суду від 28.10.2005р. Крім того, 28.03.2005року Харцизським міськвідділом УМВС України на адресу суду та відділу виконавчої служби надійшов лист з гідно з яким місце проживання боржника ОСОБА_3. зазначено :АДРЕСА_1.
Апелянт вважає безпідставним стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки і позивач і боржник знали про наявність рішення суду, виконання якого є обов,язковим і не приняли ніяких мір для його виконання.
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; пояснення позивача, яка просила скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни., перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її задовольнити.
Апеляційним судом встановлено , що дійсно 16 березня 2006року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби м. Харцизська був складений акт опису та арешту майна згідно виконавчого листа НОМЕР_1 про стягнення збитків з ОСОБА_3 / а.с.16-18/. За адресою : АДРЕСА_2.
Постановою Харцизського міського суду Донецької обл. від 28 жовтня 2005року дано дозвіл державним виконавцям відділу ДВС провести примусове проникнення до житла ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_2 для опису майна, яке належить боржнику/ а.с.21/, оскільки вказаний виконавчий лист знаходився на примусовому виконанні, боржник поясненням від 09.04.2005року / а.с.92/ відмовився добровільно виконувати судове рішення і в поясненні зазначив, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно з Законом України „ Про державну виконавчу службу" - ст.З - районні, міські / міст обласного значення/, районні у містах відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають поточні та вкладні / депозитні/ рахунки в органах Державного казначейства України, гербову печатку, на які покладено обов,язок вказаним законом , а також Законом України „ Про виконавче провадження „ - виконувати судові рішення.
Суд першої інстанції розглянув вимоги позивчаки „про визнання дій державної виконавчої служби незаконний", і не залучив до участі у справі сторону виконавчого провадження - ОСОБА_3 ні в якості відповідача ні в якості третьої особи, і не дав належну оцінку вимогам позивача, яка не є учасником виконавчих дій і згідно протоколу судового засідання, - це питання не обговорював.
Посилання суду першої інстанції на незаконність проникнення державних виконавців у жиле приміщення за адресою : АДРЕСА_2 для опису майна є необгрунтовани і надуманим, оскільки не відповідає обставинам справи і наданим суду першої інстанції документам : постанови Харцизського міського суду Донецької обл. від 28 жовтня 2005року про дозвіл державним виконавцям відділу ДВС провести примусове проникнення до житла ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_2 для опису майна, яке належить боржнику, / а.с.98/, згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 4 травня 1993року , виданого Харциським міським відділом комунального господарства / а.с.74/-ОСОБА_3 належить 1/5 частина вказаної квартири. Співвласником вказаної квартири є також донька позивачки та боржника - ОСОБА_4, яка також як співвласник майна не залучалася по справі.
Із обставин справи вбачається, що позивачка та боржник перебувають у зареєстрованому шлюбі, позивачка не заявляла вимог про виключення із акту опису спірного майна і доказів , що майно належить тільки їй не надала, а суд першої інстанції її позовні вимоги не уточнив і не перевірив можливість виключення вказаного майна із акту опису.
Доводи суду першої інстанції про незаконне пошкодження вхідних дверей позивачки також є передчасними, оскільки всі вимоги взаємопов,язані і суд не перевірив, чи дійсно позивачу було завдано шкоди. Суд не дав належної оцінки висновку експерта, який послався на довідку про вартість дверей позивачки, відсутня довідка компетентного органу про належність деревини хвої до цінних пород древесини / а.с.222- 226/ і висновок експерта не надав дійсної вартості вхідних дверей позивачки.
Таким чином суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки порушена ст 383 ЦПК України.
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, і помилково дійшов висновків про порушене право позивача.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України - рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов,язки осіб, які не брали участь у справі; суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 311, 313 ,314, 315, 317, 319, 383-387 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у м. Харцизську Департамету Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України -задовольнити.
Рішення Харцизського міського суду Донецької обл. від 1 серпня 2006 року -скасувати і справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.