Справа№22-1674а/2006 Головуючий 1 інстанції Блохш А.А.
Категорія 38 Доповідач Новодворська О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Новодворської О.І. Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В. При секретарі Писаревій Ю.Г. За участю прокурора Конакової В.О. Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Горлівка в інтересах ОСОБА_1 на постанову Центрально -Міського районного суду Донецької області від 23 травня 2006 року за позовом прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення.
ВСТАНОВИВ: Постановою Центрально - Міського суду Донецької області від 23 травня 2006 року у задоволенні вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор м. Горлівки просить скасувати постанову та постановити нову, задовольнивши вимоги, посилаючись на те, що судом порушено вимоги Конституції України і не взято до уваги вимоги Закону України" Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи ".
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без зміни за таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи в січні 2006 року прокурор міста Горлівки звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що до прокуратури міста Горлівки звернувся із заявою громадянин ОСОБА_1, який мешкає у Центрально-Міському районі міста Горлівки по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи.
ОСОБА_1 зазначав, що починаючи з 2001 року, Центрально-Міським управлінням праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради йому не виплачується у повному обсязі допомога на оздоровлення, передбачена законодавством.
Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої та другої груп - п'ять мінімальних заробітних плат, інваліда третьої групи - чотири мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Центрально-Міським районним управлінням праці та соціального захисту населення виплачена допомога на оздоровлення: за 2003 рік - 29.04.2004 року у сумі 21.50 гривень, за 2004 рік - 21.12.2004 року у сумі 21.50 гривень, за 2005 рік -05.10.2005 року у сумі 90 гривень.
Просив стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомоги на оздоровлення в сумі 2963 гривни.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд обґрунтовано виходив із того, що ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема, інвалідом третьої групи у розмірі 4-х мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно ж до ст. 62 названого Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх, відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийняв до уваги постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р. „Про компенсаційні виплати особам,, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та №562 від 12 липня 2005 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", якими визначено розмір виплат.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №987 від 20 червня 2000 р. "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, відповідно до ст. 21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2001 p.", встановлено, фінансування виплат у 2001 році з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2002 p.", саме на Кабінет Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету покладено обов'язок затвердити розподіл бюджетних призначень на погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розрізі бюджетних програм.
Статтею 33 Закону України "Про державний бюджет на 2003", визначено, що Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затверджено розподіл коштів на погашення заборгованості по соціальним виплатам, передбаченим програмою по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, чим підтверджена наявність заборгованості державним бюджетом. Статтею 28 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 р." встановлена необхідність передбачити бюджетні призначення за державною програмою "Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні" у сумі 14.108.908,1 тис. гривень, із яких на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено 1.659.228,1 тис. гривень, у тому числі соціальні виплати, які здійснюються безпосередньо громадянам, - 1.341.235,1 тис. гривень, із яких 414.279,4 тис. гривень - на повне погашення заборгованості, що виникла у минулі роки. Заборгованість при цьому враховувалися в межах розміру, встановленого вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, в цих розмірах кошти надходили на відповідний рахунок УПСЗН, із якого і проводилися виплати. Проведення виплат бюджетних коштів з
інших рахунків, являється порушенням Бюджетного Кодексу України і тягне за собою певну відповідальність.
Аналогічні вимоги передбачено і в Законі України „ Про Державний бюджет України на 2004 рік"та в Законі України „ Про Державний бюджет України на 2005 рік"
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав до його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 200,206 КАС України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Центрально -Міського районного суду Донецької області від 23 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.