ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

06 грудня 2012 р. № 2а-8498/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючої-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судових засідань Чернявської О.Д.

позивача ОСОБА_3

представника відповідача Матлая Й.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до управління Західного оперативного командування про зобов'язання нарахувати в виплатити індексацію та компенсацію несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Західного оперативного командування, в якій просить:

- визнати нечинним та скасувати рішення відповідача -управління Західного оперативного командування від 13.09.2012 р., зазначене у листі № 11/3/3840, про відмову в нарахуванні позивачу та виплаті індексації грошових доходів, у зв'язку з інфляцією несвоєчасно виплаченої частини грошового забезпечення за період з 01.04.2006р. по 31.12.2007р. та компенсації за несвоєчасно виплачену частину грошового забезпечення за вказаний період, у зв'язку з порушенням строків її виплати;

- зобов'язати управління Західного оперативного командування нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошових доходів -несвоєчасно виплаченої частини грошового забезпечення за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007 р. в сумі 154 332,49 грн. та компенсацію витрат частини грошових доходів -зазначеної несвоєчасно виплаченої частини грошового забезпечення за вказаний період, у зв'язку з порушенням строків її виплати.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги стосуються виплат, які позивач отримував під час проходження публічної служби на прокурорській посаді Військової прокуратури Західного регіону України, тобто безпосередньо пов'язані з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до суду становить місячний строк. Крім того зазначає, що предметом спору є виплати, які мали місце у 2006-2007рр. Cама ж по собі сума недоплаченого грошового забезпечення в розмірі 154 332,49 грн. (яка за рішенням суду позивачу виплачена 30.03.2012 р.) не має відношення до строків звернення до суду з даним позовом, оскільки така здійснюється по кожному місячному грошовому забезпеченню окремо з врахуванням відповідних індексів цін у кожен окремий період протягом 2006-2007 рр.

Позивач у попередньому судовому засіданні заперечив проти клопотання представника відповідача. Вказав на те, що підстав для звернення до суду із позовом про нарахування та виплату індексації грошових доходів та компенсації втрати частини грошових доходів у 2006-2007рр. та в подальший період до 30.03.2012 р., не було, оскільки до 30.03.2012 р. був відсутній сам факт донарахування та виплати за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007 р. грошового зобов'язання з врахуванням надбавок, передбачених Указом Президента України, тобто був відсутній предмет спору у даній справі. Зазначає, що саме з 30.03.2012 р. після отримання таких надбавок та допущення відповідачем наведених порушень виникло право для звернення до суду із оскарження таких дій відповідача, а відтак, фактично ним не пропущений шестимісячний термін для оскарження зазначених у позові неправомірних діянь. Щодо твердження про те, що дані виплати відносяться до порушень, пов'язаних з проходженням публічної служби та, що для оскарження таких до суду повинен встановлюватись місячний строк зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців є аналог заробітної плати громадян, які не перебувають на військовій службі, а відтак, має право звернутися до суду з позовом без обмеження будь-яким строком. Вважає, що строк звернення до адміністративного строку ним не порушений, в зв'язку з чим просить у задоволенні клопотання відповідача відмовити.

При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, суд виходив з наступного.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічна служба у розумінні КАС України, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, фактично предметом розгляду даної справи є виплати, які мали місце в 2006-2007рр. та, які, фактично виплачені -30.03.2012 р. При цьому, як вбачається з відмітки поштового штампу на конверті, яким була направлена позовна заява, така надіслана на адресу суду 01.10.2012 року.

Позивач вказує на те, що ним не пропущений строк звернення до суду, оскільки лише в березні поточного року йому стало відомо, що відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації грошових доходів та компенсації втрати частини грошових доходів при донарахуванні та виплаті надбавок за 2006-2007рр. Саме після отримання таких надбавок -30.03.2012р. та допущення відповідачем наведених порушень у ОСОБА_3 виникло право для звернення до суду із оскарженням таких дій відповідача.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги стосуються виплат, які позивач отримував під час проходження ним публічної служби на прокурорській посаді у Військовій прокуратурі Західного регіону України, тобто безпосередньо пов'язані з проходженням позивачем публічної служби та які мали місце у 2006-2007рр.

Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 р. позовну заяву ОСОБА_3 до управління Західного оперативного командування про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю: визнано неправомірними дії посадових осіб управління Західного оперативного командування щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення та зобов'язано відповідача донарахувати за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007р. і виплатити грошове забезпечення в сумі 275 762,26 грн.

Отже, подаючи до суду позов про донарахування та виплату грошового забезпечення за 2006-2007рр. позивач одночасно міг заявити позовні вимоги щодо нарахування та виплати зазначених виплат із застосуванням компенсації частини грошового забезпечення, у зв'язку із застосуванням компенсації частини грошового забезпечення. У зв'язку з порушенням терміну його виплати та проведенням його індексації.

В даному випадку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми грошового забезпечення за період 2006-2007рр., яке виплачувалось щомісячно. Тобто, місячний строк звернення до суду з вимогами про його донарахування, доплату чи виплату з врахуванням частини втраченого доходу повинен рахуватись, відповідно, окремо по кожній сумі місячного грошового забезпечення з моменту отримання його позивачем, а не з дати, коли фактично була здійснена виплата коштів -30.03.2012 року.

Тобто, позивач про порушення свого права знав протягом всього періоду починаючи з кожного з місяців у 2006р., в якому позивач не отримував частину грошового забезпечення за відповідний місяць і до моменту фактичної виплати відповідної різниці у 2012р., однак, за захистом свого права до суду звернувся лише 01 жовтня 2012 року, тобто понад встановлений місячний строк звернення.

Сама ж по собі сума недоплаченого грошового забезпечення в розмірі 154 332,49 грн., яка за рішенням суду позивачу виплачена 30.03.2012 р. не має жодного відношення до строків звернення до суду з даним позовом, адже і нарахування індексації і нарахування компенсації проводяться не з повної суми, а по кожному місячному грошову забезпеченню окремо з врахуванням відповідних індексів цін у кожен окремий період протягом 2006-2007 рр.

Оцінюючи всі обставини справи, суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що він дізнався про порушення своїх прав, що стосуються даного позову коли була проведе фактична виплата коштів, а саме -30.03.2012 р. є необґрунтованими та не підтверджують поважність пропуску звернення до суду.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та таким яке підлягає до задоволення.

З урахуванням норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

клопотання представника відповідача -задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до управління Західного оперативного командування про зобов'язання нарахувати в виплатити індексацію та компенсацію несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлений 10 грудня 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.