Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9442/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Яковлева Д.О.
при секретарі: Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - Кірносова О.О.;
від відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 30 листопада 2012 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області № 13 від 31 березня 2008 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн. У встановлений законом строк штраф не було сплачено правопорушником. У зв'язку з чим позивачем було направлено постанову до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції для примусового виконання. Постаново відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції від 29.05.2008 було відкрито виконавче провадження згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 13 від 31.03.2008. Зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення знаходиться на примусовому виконанні більше 4 років, чим порушуються вимоги ст. 11, 30 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з чим позивач просить визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції щодо виконання постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2008 №13 протиправною; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції здійснити виконавчі дії згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2008 №13.
Під час судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 31 березня 2008 року начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області було винесено постанову № 13 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн. (а.с.7).
За вказаною постановою державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2008 ВП № 7774602 (а.с.9).
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
На виконання вимог вищезазначеного закону 20 серпня 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 31.03.2008 № 13, на підставі повідомлення ВАТ «Краснодонська овочева фабрика» про утримання боргу в повному обсязі (а.с.19).
Крім того судом встановлено, що згідно акту відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 03.01.2012 № 1, виконавче провадження №7774602 знищено через закінчення строків його зберігання, шляхом спалення (а.с.28-30).
Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 7774602, були вжиті всі заходи примусового виконання постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 31.03.2008 № 13, передбачені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», що свідчить про відсутність бездіяльності відділу державної виконавчої служби Краснодонського міського управління юстиції та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 24 грудня 2012 року.
Суддя Д.О. Яковлев