Справа № 0909/2844/2012
Провадження № 22ц/0990/2468/2012
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б.Б.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано - Франківської області в складі :
головуючого: Меленко О.Є.
суддів Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.
секретаря Бобика Ю.І.
з участю: позивача ОСОБА_2,
його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАФ «Джерело», третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАФ «Джерело», третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди - відмовлено.
На дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також неналежне дослідження поданих доказів, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Зазначає, що протоколом про адміністративне правопорушення серії СА1 №253459 _____________________________________________________________________________
Справа №2/0909/2844/2012 Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б.Б.
Провадження № 22ц/0990/2468/2012 Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Категорія 34
від 24.04.2012 року підтверджено дві обставини, зокрема те, що ОСОБА_4, який керував транспортним засобом на час скоєння ДТП, перебував у трудових відносинах з ПАФ «Джерело», а транспортний засіб марки МТЗ-80 належить вищевказаному підприємству.
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 10.05.2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини, ОСОБА_3 не погоджується з висновком суду щодо недоведеності вини ПАФ «Джерело», а також відсутності підстав для стягнення з такого матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди.
З цих підстав рішення суду першої інстанції представник позивача просив скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити та стягнути з ПАФ «Джерело» в користь ОСОБА_2 4851,34 грн. матеріальної шкоди, 2000,0 грн. моральної шкоди та 725,15 грн. за проведення експертизи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та його представник вимоги підтримали з тих же мотивів, що зазначені в апеляційній скарзі, просять про її задоволення.
Представник відповідача, третя особа до суду не з'явилися, хоч належно повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, доводи його представника, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся в суд з позовом про стягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та моральної шкоди.
Згідно постанови Коломийського міськрайонного суду від 10.05.2012 року 24 квітня 2012 року о 21 год.00 хв. в с. Турка Коломийського району гр. ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом МТЗ -80 в стані алкогольного сп'яніння, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічний справний стан транспортного засобу, що призвело до відриву та падіння конструкції жолоба на автомобіль марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1, котрим керував позивач ОСОБА_2
Вищевказаною постановою винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КпАП України та ст.124 КпАП України визнано гр. ОСОБА_4
За даними експертного висновку №577-8 від 04.05.2012 року вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_2 внаслідок ДТП, становить 4851,34 грн.
Зазначених обставин позивач то його представник не оспорюють.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надав суду доказів про належність транспортного засобу МТЗ -80 ПАФ «Джерело», не довів вини відповідача у завданні матеріальної шкоди, а тому з огляду на приписи ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187 ЦК України, позовні вимоги про стягнення завданої шкоди саме з ПАФ «Джерело» є безпідставними.
Судова колегія погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.116 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа-відповіді Інспекції державного технічного нагляду Івано-Франківської облдержадміністрації №13 від 15.10.2012 року, за ТзОВ «Джерело» трактор МТЗ-80 не зареєстрований.
Згідно листа-відповіді ТзОВ «Джерело» №17/юр від 19.10.2012 року на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 з ТзОВ «Джерело» в трудових відносинах не перебував.
Зазначених обставин позивач та його представник не спростовували.
Відповідно до ч.2 ст.59, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу дії ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Коломийського міськрайонного суду від 10.05.2012 року встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди щодо події та особи, винної у вчиненні ДТП.
Проте, з огляду на положення ч.4 ст.61 ЦПК України обставина щодо належності транспортного засобу МТЗ-80 в даному випадку не є приюдиційною, а тому підлягає доказуванню в загальному порядку.
Посилання представника апелянта на протокол про адміністративне правопорушення серії СА1 №253459 від 24.04.2012 року, як на підтвердження належності транспортного засобу ТзОВ «Джерело», судовою колегією до уваги не береться, оскільки такий не є належним і допустимим доказом даної обставини.
Інших доказів, які б підтверджували належність транспортного засобу - МТЗ-80 саме ТзОВ «Джерело» суду не представлено.
Недоведеною також залишається і обставина щодо перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ТзОВ «Джерело».
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення завданої ДТП шкоди саме з ТзОВ «Джерело».
Враховуючи те, що вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена позивачем як похідна від вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, підстави для її задоволення також відсутні.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: П.І. Проскурніцький
В.М. Соколовський