Справа №  22-ц-  2741.        Головуючий у   1-й  інстанції-  Міхієнкова Т.Л. Доповідач-Суханова Є.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого-Суханової СМ.,

суддів-Данілова О.М., Яворського М.А.,

при секретарі- Якимець Ю.В.,

розглянула матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Броварського міськраионного суду від 16 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ „Колос-Агро" про визнання недійсним положення Статуту товариства;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Броварського міськраионного суду від 16 червня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, якім задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивщи^атеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обгрунтована та задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовано, на підставі вимог чинного^ законодавства, визначив, що Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Колос-Агро" був зареєстрований Броварською районною державною адміністрацією 9 квітня 2004 року.

Засновниками товариства стали ОСОБА_2.,ОСОБА_3,ОСОБА_4ОСОБА_5. В пункті 5,6 Статуту товариства зазначено, що сторони повинні повністю внести свої внески протягом 6-ти місяців після державної реєстрації підприємства. В разі невиконання цього зобов"язання у вказаний строк винний засновник сплачує за час просрочення 10% річних з недовнесеної суми. За прострочку вказаного платежу більше як на 6-ть місяців може бути виключин з підприємства.

Згідно зі статею 52 Закону України „Про господарські товариства" учасник зобов"язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації підприємства.

У відповідності до ст. 144 ЦК України частина статутного капіталу, що залишилась несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Таким чином, законом встановлено термін до одного року для внесення вкладу до статутного фонду товариства. Пункт 5,6 Статуту повністю відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує прав позивача.

Апелянт посилається на необхідність виконання вимог ст. 203 ч. 1,215,17 ЦК України про те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу

України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною цієї вимоги є піставою недійсності такого правочину.

Колегія суддів вважає позицію апелянта помилковою та такою, що не базується на вимогах чинного законодавства, бо його позовні вимоги стосуються визнання недійсним положення Статуту Товариства, що не може бути визнано в повній мірі як правочин, у зв"язку з чим, апелянт повинен був спростувати висновки суду, якій правильно застосував до виниклих правовідносин законодавство „Про господарські товариства" та ст. 144 ЦК України. Апелянт не зміг довести обґрунтованість своєї апеляційної скарги.

Крім цього, апелянт повинен був довести, що прийнятими змінами до Статуту товариства порушені його права або охоронювані законом інтереси, що він також не зміг доказати. На підставі зазначенного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 309-311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхлити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала   набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення  та  може   бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.