АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/1100/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 199 ч. 1, 71 КК України Матвієнко М.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Неділька М.І., Торопенка М.І.

з участю прокурора Якушиної О.В.

засудженого ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Король О.А. та засудженого ОСОБА_3 на вирок Золотоніського міськрайонного суду від 13 вересня 2012 р., яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше неодноразово судимий, звільнений

умовно-достроково за останньою судимістю

від відбування покарання на 3 місяці і 26 днів,

згідно постанови суду від 21.10.2011 року

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 199 ч. 1 КК України і йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 25.12.2009 року у виді 1 місяця і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 3 років і 1 місяця позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 393 грн. 96 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 14 січня 2012 року перебуваючи в магазині «Орхідея», що розташований по вул. Шевченка, 167 в м. Золотоноша Черкаської області незаконно збув продавцю вказаного магазину ОСОБА_4 грошову купюру номіналом 100 грн. БТ 1152237, яка виготовлена не підприємством, яке здійснює випуск таких купюр для Національного Банку України.

На вирок суду прокурор, що брав участь у розгляді справи подав апеляцію та зміни до неї. В своїх змінах прокурор просить направити справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що під час розслідування справи органи досудового слідства допустили неповноту досудового слідства, що виключало можливість постановити законний і обґрунтований вирок, зокрема належним чином не була встановлена особа обвинуваченого.

Розглядаючи справу по суті суд не звернув уваги на недоліки слідства і постановив обвинувальний вирок.

Засуджений ОСОБА_3 також подав апеляцію із змісту якої вбачається, що він не визнає себе винним у вчиненому злочині і просить суд скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що купюру номіналом 100 гривень йому дала його знайома ОСОБА_5 і він не знав що грошова купюра підроблена.

В своєму доповненні до апеляції засуджений вважає, що при вчиненні злочину, в якому його обвинувачують, повинна бути заподіяна шкода, однак він нікому шкоди не заподіяв і при розгляді справи слід застосувати норми нового закону, який виключає кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку змін до апеляції та залишення апеляції засудженого без задоволення, пояснення засудженого в підтримку своєї апеляції, перевіривши та обговоривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в її зміненому вигляді підлягає до задоволення, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вчинити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Перевірені матеріали кримінальної справи свідчать про те, що органи досудового слідства вказаної норми закону не дотримались, оскільки належним чином не встановили особу, якій пред'явили обвинувачення.

За даними заяви про видачу паспорта, який нібито був втрачений, прізвище обвинуваченого ОСОБА_3, а обвинувачення пред'явлено особі на прізвище ОСОБА_3. (а.с. 118).

Дана обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки правильне встановлення обвинуваченої особи має кримінально-правові наслідки пов'язані з судимістю особи.

Особа на прізвище ОСОБА_3 неодноразово судима про що свідчить вимога на предмет судимості, а особа на прізвище ОСОБА_3. судима один раз, про що свідчить копія вироку від 06.04.2004 року, що може впливати як на визнання обтяжуючої обставини покарання, так і на вид та розмір призначеного покарання за вчинення нового злочину.

Розглядаючи справу по суті суд не звернув уваги, що органами досудового слідства належним чином не встановлена особа обвинуваченого і виніс обвинувальний вирок, який підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.

При додатковому розслідуванні органам досудового слідства слід належним чином дослідити обставини про особу обвинуваченого, пред'явити належній особі обвинувачення та виконати інші слідчі дії для правильного вирішення справи.

Оскільки вирок суду скасовується із процесуальних підстав з направленням справи на додаткове розслідування, тому немає підстав розглядати апеляцію засудженого, оскільки підняті ним питання підлягають перевірці під час додаткового розслідування та нового судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 368 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора в зміненому її вигляді задоволити, а апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду від 13 вересня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_3 скасувати, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для організації додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді