Справа № 0304/1817/12
Провадження №2/0304/445/12
РІШЕННЯ
іменем України
24 грудня 2012 рокум.Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
при секретарі - Мельницькій Г.П.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
встановив:
13 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 13 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_2, керуючи близько 16 години по вул. Ковельська у м. Камені-Каширькому технічно справним легковим автомобілем марки «ВАЗ - 21053», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив безпечність і неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку та здійснив наїзд на легковий автомобіль марки «Фольксваген Гольф» під його керуванням. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в ділянці грудної клітки, закритого перелому 6,7,8, та 9 ребер з ліва, що ускладнились лівобічним гемопневмотораксом, які за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше 21 дня відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, у зв'язку з чим з 13 лютого 2012 року до 28 лютого 2012 року перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Камінь-Каширської центральної районної лікарні і ним було придбано за власні кошти ліки на загальну суму 708 грн. 12 коп. Окрім того, під час перебування на лікуванні із-за погіршення стану здоров'я він був змушений додатково пройти обстеження у Волинській обласній клінічній лікарні, через що двічі 20.02.2012 р. та 01.03.2012 р. наймав приватний легковий автомобіль для поїздки до м. Луцька, а тому поніс майнові витрати у сумі 1000 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому також було заподіяно і моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що спричинили негативні емоції і переживання, призвели до погіршення його стану здоров'я та необхідності лікування, він втратив можливість фізично працювати на роботах пов'язаних з фізичним навантаженням, постійно відчуває біль та душевні страждання. Посилаючись на вказані обставини просить стягнути з відповідача 1708 гривень матеріальної шкоди, яка полягає у витратах, пов'язаними з лікуванням та проїздом, а також моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'ю, у розмірі 10 000 гривень, та судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 1500 гривень.
Ухвалою суду від 27 листопада 2012 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 до участі у розгляді справи залучено в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна».
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, з викладених у позовній заяві підстав, і просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» матеріальну шкоду у розмірі 1708 грн., 10000 грн. моральної шкоди та 1500 грн. витрат за надання правої допомоги адвоката.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і суду пояснив, що ДТП сталося в період дії договору страхування, а тому завдану позивачу шкоду повинна відшкодувати страхова компанія. Зазначив, що частково сплатив позивачу витрати, пов'язані з лікування, та погодився відшкодувати останньому моральну шкоду у розмірі різниці між сумою шкоди, що визначить суд, та сумою, яку повинна виплатити страхова компанія. Окрім того вказав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру витрат, понесених ним у зв'язку з лікуванням, та необхідністю додаткового обстеження і поїздки до м. Луцька.
Представник відповідача ПрАТ "СК "Провідна" у судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення проти позову, в яких просить розглянути справу у його відсутності та зазначає, що страхова компанія позову не визнає і вважає, що понесені позивачем матеріальні витрати, пов'язані з лікуванням та проїздом належним чином не підтверджені, а вимоги позивача щодо відшкодування страховою компанією моральної шкоди не ґрунтуються на законі.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до частково задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно ч.2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтями 23, 24 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено , що 13 лютого 2012 року, близько 16 години ОСОБА_2, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «ВАЗ-21053», реєстраційний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ковельська в м. Камені-Каширському в напрямку с. Підцир'я Камінь-Каширського району, неподалік території нижнього складу ДП „Камінь-Каширське лісове господарство", проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі та недотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на легковий автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, котрий рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 56 від 02.03.2012 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в ділянці грудної клітки зліва, закритого перелому 6 - 8 ребер зліва, які ускладнились лівобічним гемопневмотораксом, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше як 21 день. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункти 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку із наслідками, які наступили, тобто із спричиненням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Вироком Камінь-Каширського районного суду від 19 квітня 2012 року, який набрав законної сили 04 травня 2012 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 4-5, 46-47).
З повідомлень Камінь-Каширської центральної районної лікарні від 30.04.2012 року, 25.09.2012 року вбачається, що у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Камінь-Каширської центральної районної лікарні з 13.02.2012 року по 17.02.2012 року та з 17.02.2012 року по 28.02.2012 року (а.с. 6, 7).
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2741839/0313/11, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами ОСОБА_2, як законного володільця забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21053, номерний знак НОМЕР_1, 1984 року випуску, була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна", строк дії полісу з 20.03.2011 року до 19.03.2012 року (а.с. 20).
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу.
На підтвердження своїх вимог про стягнення з відповідачів витрат, понесених на лікування, позивач ОСОБА_1 надав суду повідомлення Камінь-Каширської центральної райлікарні з зазначенням терміну перебування його на лікуванні, переліку ліків, які були придбані за його рахунок, а також з відміткою їх вартості, яка виконана рукописним способом. В обґрунтування позовних вимог про стягнення витрат, понесених на проїзд до Волинської обласної клінічної лікарні у м. Луцьк, у зв'язку з необхідністю проходження додаткового обстеження, позивачем надано суду договір про надання автотранспортних послуг від 18 лютого 2012 року, згідно якого ним було сплачено перевізнику кошти за надання транспортних послуг 20.02.2012 року по маршруту м.Камінь-Каширський - м.Ковель - м.Луцьк та м.Луцьк - м.Ковель - м.Камінь-Каширський у сумі 500 грн. та 01.03.2012 року по маршруту м. Камінь-Каширський - м.Ковель - м.Луцьк та м.Луцьк - м.Ковель - м.Камінь-Каширський у сумі 500 грн., а також ксерокопію повідомлення Волинської обласної клінічної лікарні від 01 березня 2012 року за підписом лікаря-рентгенолога, з якого вбачається те, що лікарю було представлено для огляду рентгенографію ОГК ОСОБА_1 від 20.02.2012 року.
Оцінюючи наведені докази, суд вважає, що всупереч вищенаведеним правовим нормам, позивач та його представник не надали суду належних доказів на підтвердження своїх вимог в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1708 грн. і не заявили обґрунтованих клопотань про їх витребування судом. Зокрема, ОСОБА_1 та його представником - адвокатом ОСОБА_4 не підтверджено належними доказами розміру витрат, понесених ним на придбання ліків, а також не надано належних доказів того, що у зв'язку з отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями виникла необхідність додаткового обстеження і позивач 20.02.2012 року та 01.03.2012 року перебував у Волинській обласній клінічній лікарні. Окрім того, як вбачається з повідомлення від 25.09.2012 року, наданого ОСОБА_1, 20.02.2012 року він перебував на стаціонарному лікуванні у Камінь-Каширській центральній районній лікарні.
Доводи позивача про те, що у цей день (20.02.2012 року) він відпросився у лікаря Камінь-Каширської ЦРЛ і знаходився у Волинській обласній клінічній лікарні у м. Луцьку, де проходив додаткове обстеження у зв'язку з отриманими під час дорожньо-транспортної пригоди травмами, не підтверджені належними доказами, а тому суд не може прийняти їх до уваги.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову у частині вимог про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди немає.
Відповідно до п.22.3. ст.22 Закону (в редакції, що діяла на час дії страхового полісу), потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3. ст.9 цього Закону, тобто не більше як 2550 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В пунктах 1,2,3 частини 2 цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо транспортної пригоди, що мала місце 13.02.2012 року, позивачу ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном більше як 21 день, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні, переніс фізичну біль, душевні страждання, був порушений звичний ритм його життя. За таких обставин, суд вважає, що він має право на відшкодування завданої йому винними діями відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди.
Враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням його здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, істотність та тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках, зусилля, які були необхідні йому для відновлення стану здоров'я, а також і те, що шкода була завдана внаслідок необережних дій відповідача ОСОБА_2, та виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Під час розгляду справи позивач, на думку суду, не довів, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдана моральна шкода у більшому розмірі.
Приймаючи до уваги, що дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_2, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами, мала місце під час дії страхового полісу, суд, відповідно до п. 22.3 ст.22, Закону, стягує моральну шкоду у розмірі 2550 грн. з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», а суму відшкодування моральної шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, тобто 2450 грн., - з винної у дорожньо-транспортній пригоді особи - відповідача ОСОБА_2
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, ч. 1, п.п. 2, п.1 ч.2 ст. 4, п.2 ч.1 ст. 5, ст. 6 Закону України "Про судовий збір" з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, а саме, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - у розмірі 54 грн. 72 коп. та з ОСОБА_2 - у розмірі 52 грн. 58 коп. Окрім того, з відповідачів на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (позов задоволено на 43 %) понесені ним та документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., зокрема, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - 328 грн. 95 коп. та з ОСОБА_2 - 316 грн. 05 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 3, 4, 5, п.9.3 ст. 9, п.22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 23 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень моральної шкоди та 328 (триста двадцять вісім) гривень 95 копійок витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) гривень моральної шкоди та 316 (триста шістнадцять) гривень 05 копійок витрат на правову допомогу.
Стягнути в дохід держави судовий збір з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у розмірі 54 (п'ятдесят чотири) гривні 72 копійки та з ОСОБА_2 у розмірі 52 (п'ятдесят дві) гривні 58 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: О. В. Антонюк