Справа  №22-ц- 2679/06    Головуючий у 1 інстанції Іванова  LB.

Категорія  33                                       Доповідач  Оношко Г.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 жовтня   2006   року   колегія суддів   судової   палати   в   цивільних

справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів    Олійника В.І., Оношко Г.М., при секретарі  Велицькому О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Горенецької сільської ради про встановлення факту набутого права на сертифікат на земельну частку / пай/ та визнання права власності на   земельну частку / пай /.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи  та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,   -

встановила:

У квітні 2006 року позивачка звернулася до суду з названим позовом. У позові зазначала, що її мати ОСОБА_2, працювала ІНФОРМАЦІЯ_1з 1959 року по 1975 рік, була звільнена у зв"язку з виходом на пенсію.

В   подальшому      на   радгосп      був   реформований у      КСП „ІНФОРМАЦІЯ_2" , мати одержала сертифікат на право на земельну частку / пай/. Позивачка - спадкоємець за заповітом, одержала свідоцтво про право власності на частину спадкового майна . Проте оформити спадщину на земельну частку / пай/ не може , оскільки сертифікат втрачений , а відповідач відмовляє їй у виділенні земельної частки, посилаючись на те, що мати втратила право на зазначену частку у зв"язку зі смертю. Просила встановити факт набуття матір"ю ОСОБА_2права на земельну частку , та визнати за нею право власності на зазначене майно в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 21 червня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_1просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про   задоволення її позову.

Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд правильно виходив з того, що позивачка є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2, яка з 1959 року по 1975 рік працювала в радгоспіІНФОРМАЦІЯ_1, та була звільнена узв"язку з виходом на пенсію.

Проте з висновком суду щодо недоведеності позивачкою позовних вимог про наявність у її матері ОСОБА_2 права на земельну частку / пай / та про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання за нею права власності на земельну частку / пай / не відносяться до компетенції суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов таких висновків без повного з'ясування характеру спірних правовідносин та обставин, що   мають значення для справи.

Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" право на земельну частку / пай / мають члени КСП , сільськогосподарського кооперативу чи AT , в тому числі пенсіонери, які раніше в них працювали, і залишаються членами якогось з них, відповідно до списку, що долучається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член КСП, включений до списку що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку / пай / з дня видачі цього акта, а в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі і у випадках, коли з різних причин ця особа   не отримала сертифікат   на право на земельну частку / пай/.

Позови громадян, пов"язані з паюванням земель, можуть бути предметом   розгляду судів . Відповідачами в таких справах є   КСП , сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, , яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифікату, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування , що має вирішувати питання про виділення земельної частки /паю  /внатурі.

Вирішуючи спір, суд наведених положень Указу та роз"яснень Пленуму не врахував, не обговорив питання про притягнення до участі в справі як відповідача державної районної адміністрації , внаслідокчого    не                              встановив,      що        розпорядженням    голови      Києво-

Святошинської райдержадміністрації №НОМЕР_1 „Про виділення земельних ділянок особам, які мають право на земельну частку /пай/ і були пропущені за основними списками" у списку колишніх членів КСП „ІНФОРМАЦІЯ_2," які мають право на земельні частки / паї / і були пропущені в основному списку, під номер 40 вказана мати позивачки ОСОБА_2, не з"ясував інших обставин, що мають значення для справи .

За наведених обставин рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд на підставі п.4 ст.ЗП ЦГЖ України. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, обговорити питання про притягнення до участі в справі районної державної адміністрації , більш повно з"ясувати характер спірних правовідносин , права та обов'язки сторін та вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 311,   315 ЦГЖ України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 червня 2006 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного  Суду України протягом двох місяців.