РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362)22-10-74, 26-28-94

Справа № 1-482/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2012 року Рівненський районний суд Рівненської бласті

в складі:

головуючого судді Коробова С.О.

при секретарі Данчук Л.А.

за участю прокурора Таргонія А.В.,

законного представника потерпілої ОСОБА_1,

законного представника підсудного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представника служби у спра-х дітей Литвиненко О.А

представника кримінальної міліції Мухаровської М.І

розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, який проживає АДРЕСА_1, є учнем 8-го класу Олександрійської школи-інтернату, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_6 7 січня 2011 року близько 23 години, перебуваючи поблизу поштового відділення по вул. Молодіжній у смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області відкрито шляхом ривка викрав жіночу сумочку у ОСОБА_7 Вартість сумки становить 145 грн., в ній знаходилися: косметичний набір вартістю 50 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону »вартістю 50 грн., магнітний ключ до домофону вартістю 30 грн., два ключа від вхідних дверей вартістю 20 грн.. Загальна сума викраденого становить 245 грн.

Крім того, ОСОБА_6 21 травня 2011 року близько 2 год. 45 хв., перебуваючи по вул. Молодіжній, 36 в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області повторно, відкрито, шляхом ривка та застосування насильства до потерпілої ОСОБА_8 викрав у неї жіночу сумочку. Внаслідок застосування насильства остання отримала легкі тілесні ушкодження. Вартість сумки становить 100 грн, в ній знаходилися: мобільний телефон 1200» вартістю 92 грн. 68 коп., з сім-картою оператора мобільного зв'язку вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 10 грн., ключі від вхідних дверей вартістю 20 грн., гаманець вартістю 100 грн., гроші в сумі 400 грн., косметичний набір вартістю 200 грн., окуляри вартістю 75 грн., парасолька вартістю 30 грн.. Загальна сума викраденого становить 1052 грн. 68 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 18 вересня 2011 року близько 20 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Рівненській в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області повторно, відкрито, шляхом ривка викрав жіночу сумку у ОСОБА_9 Вартість сумки становить 200 грн., у ній знаходилися: косметичний набір вартістю 130 грн., набір кулькових ручок вартістю 20 грн., шкіряний гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 200 грн., дві пластикові картки «Приватбанку» вартістю 100 грн., в'язка з ключами від вхідних дверей вартістю 200 грн.. Загальна сума викраденого становить 950 грн.

Того ж дня неповнолітній ОСОБА_6 о 21 год., перебуваючи поблизу поштового відділення по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області повторно, відкрито, шляхом ривка викрав жіночу сумку у ОСОБА_10. Вартість сумки становить 150 грн., в ній знаходилися: гаманець вартістю 75 грн., гроші в сумі 170 грн., жіноча білизна вартістю 100 грн., в'язка з ключами від вхідних дверей вартістю 50 грн., пакет із зернами кави «Еспрессо»вагою 250 г вартістю 30 грн.. Загальна сума викраденого становить 575 грн.

Крім того, ОСОБА_6 22 жовтня 2011 року близько 19 год. 50 хв., перебуваючи неподалік професійного ліцею по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області повторно, відкрито, із застосування насильства до ОСОБА_11 шляхом нанесення їй ударів ногами по тулубу, викрав у неї жіночу сумку. Вартість сумки становить 322 грн., в ній знаходилися: мобільний телефон ia С3-00»вартістю 1019 грн. 44 коп., з сім-картою оператора мобільного зв'язку вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 6 грн., в'язка ключів від вхідних дверей вартістю 218 грн., рукавички вартістю 100 грн., шкіряний гаманець вартістю 100 грн., три художні книги вартістю 50 грн., пензлик для малювання вартістю 30 грн.. Загальна сума викраденого становить 2174 грн. 80 коп.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.186 КК України визнав повністю. Суду показав, що 7 січня 2011 року, 21 травня 2011 року, 18 вересня 2011 року та 22 жовтня 2011 року в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області відкрито викрав жіночі сумочки у ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Підсудний повністю підтвердив обставини вчинення крадіжок, а також підтвердив, що крадіжки були вчинені ним із застосуванням насильства до потерпілих, яке не є небезпечним для їх життя та здоров'я. Підсудний ОСОБА_6 повністю погодився із кількістю та ознаками викрадених речей, які знаходилися в сумочках потерпілих, а також із загальною вартістю викраденого.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора, законного представника потерпілої та законного представника підсудного, підсудного та його захисника, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудний та потерпіла правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудному та потерпілій роз'яснено, що вони, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.

Представник потерпілої ОСОБА_1 дала аналогічні пояснення. Всі інші потерпілі в попередньому судовому засіданні заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності і просили їх не викликати. Всім потерпілим, крім ОСОБА_11, матеріальна шкода підсудним була відшкодована і вони написали заяви про відсутність матеріальних претензій до підсудного.

Дії підсудного кваліфіковані органом досудового слідства не правильно.

За роз'ясненнями, які містяться в п. 20 постанови № 10 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно -за іншими частинами відповідних статей КК.

Отже вчинення підсудним грабежу ОСОБА_7 7 січня 2011 року близько 23 години поблизу поштового відділення по вул. Молодіжній у смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України як грабіж, вчинений усперше без обставин, які мають кваліфікуюче значення для кваліфікації за частинами 2-5 ст. 186 КК України.

Вчинення підсудним наступних епізодів грабежів, які вчинялись із значними часовими проміжками у декілька місяців слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений повторно, оскільки він повторно, декілька разів відкрито вчинив викрадення чужого майна, при цьому застосовував насильство до потерпілих, яке не є небезпечним для їх здоров'я та життя.

Призначаючи покарання за санкцією ч. 1 ст. 186 КК України, суд вважає, що у зв'язку з перебуванням підсудного у інтернаті на повному державному утриманні та з урахуванням положень ст.ст. 98-101 КК України йому не може бути призначене покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт. Тому судом призначається покарання у виді штрафу. Суд враховує при визначенні його строку повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його щире каяття та активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. При визначенні строку покарання суд також враховує, що підсудний характеризуються позитивно. З урахуванням вчинення злочину у неповнолітньому віці, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання або негативно характеризують підсудного суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 186 КК України, у виді арешту за нижньою межею санкції.

Призначаючи покарання за санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, суд враховує при визначенні його строку повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його щире каяття та активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. При визначенні строку покарання суд також враховує, що підсудний характеризуються позитивно. З урахуванням вчинення злочину у неповнолітньому віці, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання або негативно характеризують підсудного суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі за нижньою межею санкції.

Враховуючи щире каяття та повне визнання підсудним своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, відсутність негативної характеристики у підсудного, вчинення злочину вперше, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статей 104 та 76 КК України.

Оскільки за подання цивільного позову у кримінальній справі не було сплачено судового збору в частині відшкодування моральної шкоди, з урахуванням думки сторін та за згодою представника потерпілого-цивільного позивача суд залишає цивільний позов без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді арешту на строк у п'ятнадцять днів;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк у чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 104 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_6 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у два роки і шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично, відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України, з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_6 залишити попередній -підписку про невиїзд.

Речовий доказ -жіночу сумку залишити у власності потерпілої ОСОБА_7, мобільний телефон 1200» -повернути потерпілій ОСОБА_8.

Позовну заяву, подану законним представником неповнолітньої ОСОБА_11 до неповнолітнього Відповідача 1 - ОСОБА_6 та Відповідача 2 -Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату Рівненського району Рівненської області про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Коробов С.О.